25.11 На полювання ходив сам. Пройшовши не один кілометр так і нічого не побачив. Але підходячи до села таки побачив заяця, точніше його вуха, що мелькнули за горбок. Проте дратхаар почула його, а згодом побачила і погнала. Думав пробіжиться і зара повернеться. Чекаю хвилину нема, пять нема. Думаю треба йти подивитись. Перешоджу на інший горб, щоб краще було видно - нема. Вертаюсь назад, може заяць в іншия бік завернув. Тут раптом вискакує заяць з-за горбка і біжить повз мене правда трошки далеко. Стріляю раз мажу, другим зачепив, проте заяць мчить далі. Поки перезарядився з-за горба вибігає дратхаар , точніше виповзає. Язик чуть не до колін, але йде по сліду. Я обернувсь щоб подивитись де заяць - нема, а поле то велике і далеко видно, не повинен був вже втекти. Але собачка по сліду піднімає зайця з поля і добирає. Отаке то вийшло полювання.
02.12 Сімейний колектив в зборі. Пройшовши вже немало. Надія добути трофей казалась вже неможливою, так як взагалі нічого небачили і ці місця вже хтось пройшов. Але не так було. Прочесавши половину великої площі сухостою мені повезло добути зайця. Пройшовши до кінця фортуна усміхнулась і татові, теж добув зайця. Всі задоволені.По дорозі додому ще підняли лиса, але був дуже далеко.