Дякую. Скажу, щодо різу по продуктах то дійсне суб'єктивне. А щодо заточування зовсім не погоджуюся. Витримати міліметрову смужку підводу на пласких спусках є не банальним завданням. Так, щоб воно різало якісно та тривало. Можна встромити клинка в апексоїда, повозюкати бланком і вийде, начебто, непогана блискуча смужка на РК. Але то не є повноцінною якісною заточкою, погодьтеся. Признаюся, сам досі достатньо не опанував цю мудрість. А от заточити конвекс в нуль зможе навіть аматор. Просто поклади клинка всією площиною на лист наждачки з пружною подкладкою (типу мишиного ковдрика) і намагайся не робити різких хаотичних рухів. Для цього не потрібні спець приспособа, лупа та гарне освітлення. Можна сміливо точити навіть на коліні. Ну або на якомусь каменці. Сталь знимається по всієї поверхні спуска, тому витримати геометрію набагато простіше. І головне, для мене принаймні, що з часом не змінюєтся геометрія спуску. Коли ви точите микропідвід, то сталь знімаєтся на вузенькой смужці, тому з часом зведення клинку збільшується. Якщо досить довго точити підвід на пласких спусках, то кінець кінцем отримаєте зубило. А на конвексі лінза як була, так і залишиться, хоч тери її до самого обуха. Але- одно але. Не буде блискучого гламурного блиску або красивого сатіну. Не кажучи вже про травленні картинки та понтові написи на клинку. Це головний аргумент для маркетологів, які вигадали колись цю геометрію- пласкі спуски.