Охота на пушного: сезон 2017/2018

север

ветеран форуму
надійна команда
Не только душил: гнал метров 500 ( с голосом!!!) подранка по болоту и полю, потом зажал его под кусты и еще минут 10 "дорабатывал", пока я не прибежал на его глухой, дворовой голос "по зверю" ( резко отличается от гонного!). Зверь забился задом под куст, взять его "по месту" было очень непросто. Вытоптал драт все вокруг да около, по периметру, а когда я подошел- пошел в атаку " в лобовую"... Результат- прокушенная передняя лапа и вырванная кожа вместе с шерстью повыше когтей-да на 4 фото это и заметно. Хромает...
14.jpg
 

север

ветеран форуму
надійна команда

Гобой

Снайпер
Не только душил: гнал метров 500 ( с голосом!!!) подранка по болоту и полю, потом зажал его под кусты и еще минут 10 "дорабатывал", пока я не прибежал на его глухой, дворовой голос "по зверю" ( резко отличается от гонного!). Зверь забился задом под куст, взять его "по месту" было очень непросто. Вытоптал драт все вокруг да около, по периметру, а когда я подошел- пошел в атаку " в лобовую"... Результат- прокушенная передняя лапа и вырванная кожа вместе с шерстью повыше когтей-да на 4 фото это и заметно. Хромает...
Переглянути вкладення 340527
Оч красиво. Скорейшего выздоровления Вашему помощнику !
 

Аникей

Мисливець
У нас снігу випало по коліна. В суботу ніхто не захотів іти по такому снігу,звісно крім мене. Я взяв лижі спортивно-бігові так як інших не маю та вийшовши по прогорнутій дорозі за село одягнув іх на ноги. Проте сніг ще не спресований і лижі провалювались у сніг так само майже як ноги без лиж, а тому пройшовши метрів 400 я їх скинув та залишив на полі. Погода була пречудова- морозець,вітру немає,все видно навколо на сотні метрів. Все видно то видно ,але я ніде не бачив жодного сліду звірини окрім слідів мишей. Пройшовши по полі з озиминою від того місця де я залишив лижі метрів із 250 я побачив перед собою поритий сніг у одномі місці. Звівши курки я почав підкрадатись до можливого лігва зайця. Серце колотилось у грудях а очі від напруги почали сльозитись,але то таке. Отже коли до заячої льожки лишилось метрів із 35 із під снігу вискочив заєць ,але не з того місця де було порито а метріз через 5-ть. Я вистрелив перший раз і побачив що влучив так як заєць ніби спіткнувся, а далі я тупо на рівному місці промазав. Пройшовши по сліду я побачив багато крові. Потехеньку я пішов по сліду підранка. Пройшовши метрів із 700 я у густих кущах помічаю на відстані метрів із 30 від себе зайця . Я вистрелив по ньому ,але постріл вийшов якийсь кволий,тобто було таке враження що не постріл а хтось кинув петарду. Другий раз я вистрелити у кущах не зміг . Підійшовши на місце де сидів заєць я побачив купу шерсті і слід зайця який вже не біг а поповз у кущі. Обійшовши ті кущі по колу я ніде вихідного сліду зайця не побачив. Для надійності я ще раз обійшов кущі і всетаки пересвідчився що заєць не вийшов. Далі я пішов по сліду зайця і дійшов до лисячої нори ,де і закінчився слід зайця. Обдзвонивши двох товаришів у яких є норні собаки дізнався що ніхто із них на полюванні не був і з дому виїхати не можуть через сніг. Пішов я додому по лопату та почав копати ямку в тому місці де як я думав може бути заєць , але так як був дуже стомлений то мені нічого не вдалося. Ідучи додому лаяв себе за криві руки,зайця за те що він попався саме мені. Пів ночі я не спав все думав як зайця дістати і додумався до того щоб взяти проволку металеву а на одному кінці її приварити великого саморобного трійника і так спробувати витягти зайця. Не м"яса мені того хотілось а просто шкода загубленої тварини. Вранці я зателефонував знайомому мисливцю сварщику який через стан здоров"я на полювання тижнів три не ходив,та розповів ситуацію та свою ідею з трійником. Отримавши згоду зробити мені трійника у неділю вранці я заніс проволку до того товариша. Оскільки із самого ранку у нього були справи і він не міг мені допомогти то я вирішив піти пару годин пополювати. Взявши рушничку я вирішив піти по дорозі що веде у село оскільки сніг на ній розчищений і вже потім повернутись додому полями. Пройшовши з півтора кілометра я побачив слід зайця який вів із одного поля на інше якраз через дорогу. Я вирішив пройти аж до "Київської" траси та подивитись чи більше ніде немає слідів. Пройшовши ще метрів із 500 я нарахува ще один слід в тому напрямку що і перший та один слід в іншому напрямку. Отже я вирахува що заєць на полі із озимою пшеницею. Я почав повертатись назад щоб стати на слід зайця і побачив під стовпом ЛЕП яка знаходиться на відстані 40 метрів від дороги по якій я ішов якусь темну пляму величиною з горобця. Я зупинився щоб роздивитись краще що то за пляма, і тут та пляма не витримала і підкидаючи сніг у різні боки вискочила із льожки. Я зробив два постріли і побачив що заєць впав а потім сів на кілька секунд , а далі почав потехеньку тікати. Розломивши рушницю я не зміг вийняти гільзи ,хоча вони були відкалібровані і легко заходили. Коротше заєць потехеньку побіг у лісок що під селом. Я обійшов лісок площею з 2 га. по колу і виявив що вихідного сліду немає. Ставши на слід зайця я пішов по ньому. Коли я лазив по кущах то виявив що зайчик мене обманув і вискочив із нової льожки та побіг у напрямку села. Я знові пішов по сліду і дійшов до розчищеної роги де слід зайця і закінчувався. Я вирішив спочатку пройти по тому маршруту що і вранці а вже потім рухатись у напрямку села шукаючи куди зіскочив із дороги заєць. Пройшовши метрів із 250 я побачив як за валунами сігу в попутньому мені напрямку на відстані метрів 80-ти шкутильгає тихенько . Я вистрелив по ньому і бачу що влучив,але відстань.... А далі було так зайчик біжить по дорозі і я біжу та на ходу тріляю. Після 6-го пострілу зайчик впав нарешті. Вдома коли я його білував то так і не зрозумів як він ще жив після скількох поранень. Отже на годиннику було 12.35 як я прийшов додому. Залишивши зайця вдома я пішов до товариша по трійника щоб спробувати дістати суботнього зайця. Товариш вирішив піти зімною подивитись як воно буде. Прийшовши до нори я виявив що заєць мабуть у ночі виходив ,але знову зайшов у нору. Я почав пхати проволку із трійником у нору ,але витягти нічого не вдалося і трійник відломився. Товариш сходив у село і взявши лопату повернувся до мене. Ми почали копати нору і пройшовши метрів із 4-ри дістав зайця який був уже мертвий але ще теплий.
 

ктв

Мисливець
У нас снігу випало по коліна. В суботу ніхто не захотів іти по такому снігу,звісно крім мене. Я взяв лижі спортивно-бігові так як інших не маю та вийшовши по прогорнутій дорозі за село одягнув іх на ноги. Проте сніг ще не спресований і лижі провалювались у сніг так само майже як ноги без лиж, а тому пройшовши метрів 400 я їх скинув та залишив на полі. Погода була пречудова- морозець,вітру немає,все видно навколо на сотні метрів. Все видно то видно ,але я ніде не бачив жодного сліду звірини окрім слідів мишей. Пройшовши по полі з озиминою від того місця де я залишив лижі метрів із 250 я побачив перед собою поритий сніг у одномі місці. Звівши курки я почав підкрадатись до можливого лігва зайця. Серце колотилось у грудях а очі від напруги почали сльозитись,але то таке. Отже коли до заячої льожки лишилось метрів із 35 із під снігу вискочив заєць ,але не з того місця де було порито а метріз через 5-ть. Я вистрелив перший раз і побачив що влучив так як заєць ніби спіткнувся, а далі я тупо на рівному місці промазав. Пройшовши по сліду я побачив багато крові. Потехеньку я пішов по сліду підранка. Пройшовши метрів із 700 я у густих кущах помічаю на відстані метрів із 30 від себе зайця . Я вистрелив по ньому ,але постріл вийшов якийсь кволий,тобто було таке враження що не постріл а хтось кинув петарду. Другий раз я вистрелити у кущах не зміг . Підійшовши на місце де сидів заєць я побачив купу шерсті і слід зайця який вже не біг а поповз у кущі. Обійшовши ті кущі по колу я ніде вихідного сліду зайця не побачив. Для надійності я ще раз обійшов кущі і всетаки пересвідчився що заєць не вийшов. Далі я пішов по сліду зайця і дійшов до лисячої нори ,де і закінчився слід зайця. Обдзвонивши двох товаришів у яких є норні собаки дізнався що ніхто із них на полюванні не був і з дому виїхати не можуть через сніг. Пішов я додому по лопату та почав копати ямку в тому місці де як я думав може бути заєць , але так як був дуже стомлений то мені нічого не вдалося. Ідучи додому лаяв себе за криві руки,зайця за те що він попався саме мені. Пів ночі я не спав все думав як зайця дістати і додумався до того щоб взяти проволку металеву а на одному кінці її приварити великого саморобного трійника і так спробувати витягти зайця. Не м"яса мені того хотілось а просто шкода загубленої тварини. Вранці я зателефонував знайомому мисливцю сварщику який через стан здоров"я на полювання тижнів три не ходив,та розповів ситуацію та свою ідею з трійником. Отримавши згоду зробити мені трійника у неділю вранці я заніс проволку до того товариша. Оскільки із самого ранку у нього були справи і він не міг мені допомогти то я вирішив піти пару годин пополювати. Взявши рушничку я вирішив піти по дорозі що веде у село оскільки сніг на ній розчищений і вже потім повернутись додому полями. Пройшовши з півтора кілометра я побачив слід зайця який вів із одного поля на інше якраз через дорогу. Я вирішив пройти аж до "Київської" траси та подивитись чи більше ніде немає слідів. Пройшовши ще метрів із 500 я нарахува ще один слід в тому напрямку що і перший та один слід в іншому напрямку. Отже я вирахува що заєць на полі із озимою пшеницею. Я почав повертатись назад щоб стати на слід зайця і побачив під стовпом ЛЕП яка знаходиться на відстані 40 метрів від дороги по якій я ішов якусь темну пляму величиною з горобця. Я зупинився щоб роздивитись краще що то за пляма, і тут та пляма не витримала і підкидаючи сніг у різні боки вискочила із льожки. Я зробив два постріли і побачив що заєць впав а потім сів на кілька секунд , а далі почав потехеньку тікати. Розломивши рушницю я не зміг вийняти гільзи ,хоча вони були відкалібровані і легко заходили. Коротше заєць потехеньку побіг у лісок що під селом. Я обійшов лісок площею з 2 га. по колу і виявив що вихідного сліду немає. Ставши на слід зайця я пішов по ньому. Коли я лазив по кущах то виявив що зайчик мене обманув і вискочив із нової льожки та побіг у напрямку села. Я знові пішов по сліду і дійшов до розчищеної роги де слід зайця і закінчувався. Я вирішив спочатку пройти по тому маршруту що і вранці а вже потім рухатись у напрямку села шукаючи куди зіскочив із дороги заєць. Пройшовши метрів із 250 я побачив як за валунами сігу в попутньому мені напрямку на відстані метрів 80-ти шкутильгає тихенько . Я вистрелив по ньому і бачу що влучив,але відстань.... А далі було так зайчик біжить по дорозі і я біжу та на ходу тріляю. Після 6-го пострілу зайчик впав нарешті. Вдома коли я його білував то так і не зрозумів як він ще жив після скількох поранень. Отже на годиннику було 12.35 як я прийшов додому. Залишивши зайця вдома я пішов до товариша по трійника щоб спробувати дістати суботнього зайця. Товариш вирішив піти зімною подивитись як воно буде. Прийшовши до нори я виявив що заєць мабуть у ночі виходив ,але знову зайшов у нору. Я почав пхати проволку із трійником у нору ,але витягти нічого не вдалося і трійник відломився. Товариш сходив у село і взявши лопату повернувся до мене. Ми почали копати нору і пройшовши метрів із 4-ри дістав зайця який був уже мертвий але ще теплий.
Шикарная и незабываемая охота! Хоть не в тему-подобная ситуация была с фазаном и лисьей норой. Лет 10 назад дело было,ходили за лопатой но трофей хищнику не оставили. Даже фото где то есть... Поищу.
 

мр 153 12 76..

Снайпер
У нас снігу випало по коліна. В суботу ніхто не захотів іти по такому снігу,звісно крім мене. Я взяв лижі спортивно-бігові так як інших не маю та вийшовши по прогорнутій дорозі за село одягнув іх на ноги. Проте сніг ще не спресований і лижі провалювались у сніг так само майже як ноги без лиж, а тому пройшовши метрів 400 я їх скинув та залишив на полі. Погода була пречудова- морозець,вітру немає,все видно навколо на сотні метрів. Все видно то видно ,але я ніде не бачив жодного сліду звірини окрім слідів мишей. Пройшовши по полі з озиминою від того місця де я залишив лижі метрів із 250 я побачив перед собою поритий сніг у одномі місці. Звівши курки я почав підкрадатись до можливого лігва зайця. Серце колотилось у грудях а очі від напруги почали сльозитись,але то таке. Отже коли до заячої льожки лишилось метрів із 35 із під снігу вискочив заєць ,але не з того місця де було порито а метріз через 5-ть. Я вистрелив перший раз і побачив що влучив так як заєць ніби спіткнувся, а далі я тупо на рівному місці промазав. Пройшовши по сліду я побачив багато крові. Потехеньку я пішов по сліду підранка. Пройшовши метрів із 700 я у густих кущах помічаю на відстані метрів із 30 від себе зайця . Я вистрелив по ньому ,але постріл вийшов якийсь кволий,тобто було таке враження що не постріл а хтось кинув петарду. Другий раз я вистрелити у кущах не зміг . Підійшовши на місце де сидів заєць я побачив купу шерсті і слід зайця який вже не біг а поповз у кущі. Обійшовши ті кущі по колу я ніде вихідного сліду зайця не побачив. Для надійності я ще раз обійшов кущі і всетаки пересвідчився що заєць не вийшов. Далі я пішов по сліду зайця і дійшов до лисячої нори ,де і закінчився слід зайця. Обдзвонивши двох товаришів у яких є норні собаки дізнався що ніхто із них на полюванні не був і з дому виїхати не можуть через сніг. Пішов я додому по лопату та почав копати ямку в тому місці де як я думав може бути заєць , але так як був дуже стомлений то мені нічого не вдалося. Ідучи додому лаяв себе за криві руки,зайця за те що він попався саме мені. Пів ночі я не спав все думав як зайця дістати і додумався до того щоб взяти проволку металеву а на одному кінці її приварити великого саморобного трійника і так спробувати витягти зайця. Не м"яса мені того хотілось а просто шкода загубленої тварини. Вранці я зателефонував знайомому мисливцю сварщику який через стан здоров"я на полювання тижнів три не ходив,та розповів ситуацію та свою ідею з трійником. Отримавши згоду зробити мені трійника у неділю вранці я заніс проволку до того товариша. Оскільки із самого ранку у нього були справи і він не міг мені допомогти то я вирішив піти пару годин пополювати. Взявши рушничку я вирішив піти по дорозі що веде у село оскільки сніг на ній розчищений і вже потім повернутись додому полями. Пройшовши з півтора кілометра я побачив слід зайця який вів із одного поля на інше якраз через дорогу. Я вирішив пройти аж до "Київської" траси та подивитись чи більше ніде немає слідів. Пройшовши ще метрів із 500 я нарахува ще один слід в тому напрямку що і перший та один слід в іншому напрямку. Отже я вирахува що заєць на полі із озимою пшеницею. Я почав повертатись назад щоб стати на слід зайця і побачив під стовпом ЛЕП яка знаходиться на відстані 40 метрів від дороги по якій я ішов якусь темну пляму величиною з горобця. Я зупинився щоб роздивитись краще що то за пляма, і тут та пляма не витримала і підкидаючи сніг у різні боки вискочила із льожки. Я зробив два постріли і побачив що заєць впав а потім сів на кілька секунд , а далі почав потехеньку тікати. Розломивши рушницю я не зміг вийняти гільзи ,хоча вони були відкалібровані і легко заходили. Коротше заєць потехеньку побіг у лісок що під селом. Я обійшов лісок площею з 2 га. по колу і виявив що вихідного сліду немає. Ставши на слід зайця я пішов по ньому. Коли я лазив по кущах то виявив що зайчик мене обманув і вискочив із нової льожки та побіг у напрямку села. Я знові пішов по сліду і дійшов до розчищеної роги де слід зайця і закінчувався. Я вирішив спочатку пройти по тому маршруту що і вранці а вже потім рухатись у напрямку села шукаючи куди зіскочив із дороги заєць. Пройшовши метрів із 250 я побачив як за валунами сігу в попутньому мені напрямку на відстані метрів 80-ти шкутильгає тихенько . Я вистрелив по ньому і бачу що влучив,але відстань.... А далі було так зайчик біжить по дорозі і я біжу та на ходу тріляю. Після 6-го пострілу зайчик впав нарешті. Вдома коли я його білував то так і не зрозумів як він ще жив після скількох поранень. Отже на годиннику було 12.35 як я прийшов додому. Залишивши зайця вдома я пішов до товариша по трійника щоб спробувати дістати суботнього зайця. Товариш вирішив піти зімною подивитись як воно буде. Прийшовши до нори я виявив що заєць мабуть у ночі виходив ,але знову зайшов у нору. Я почав пхати проволку із трійником у нору ,але витягти нічого не вдалося і трійник відломився. Товариш сходив у село і взявши лопату повернувся до мене. Ми почали копати нору і пройшовши метрів із 4-ри дізайця який був уже мертвий але ще теплий.
а мне понравилось...
зато честно....и без пафоса
с полем!!
 

Михал Михалыч

Мисливець
Красиво описати не вмію так що вибачайте.
Зайчики бегают частенько:) но в снаряжении патронов надо пересмотреть некоторые позиции дабы исключить неподобства в дальнейшем. С латунки стреляете?
 

мр 153 12 76..

Снайпер
У нас снігу випало по коліна. В суботу ніхто не захотів іти по такому снігу,звісно крім мене. Я взяв лижі спортивно-бігові так як інших не маю та вийшовши по прогорнутій дорозі за село одягнув іх на ноги. Проте сніг ще не спресований і лижі провалювались у сніг так само майже як ноги без лиж, а тому пройшовши метрів 400 я їх скинув та залишив на полі. Погода була пречудова- морозець,вітру немає,все видно навколо на сотні метрів. Все видно то видно ,але я ніде не бачив жодного сліду звірини окрім слідів мишей. Пройшовши по полі з озиминою від того місця де я залишив лижі метрів із 250 я побачив перед собою поритий сніг у одномі місці. Звівши курки я почав підкрадатись до можливого лігва зайця. Серце колотилось у грудях а очі від напруги почали сльозитись,але то таке. Отже коли до заячої льожки лишилось метрів із 35 із під снігу вискочив заєць ,але не з того місця де було порито а метріз через 5-ть. Я вистрелив перший раз і побачив що влучив так як заєць ніби спіткнувся, а далі я тупо на рівному місці промазав. Пройшовши по сліду я побачив багато крові. Потехеньку я пішов по сліду підранка. Пройшовши метрів із 700 я у густих кущах помічаю на відстані метрів із 30 від себе зайця . Я вистрелив по ньому ,але постріл вийшов якийсь кволий,тобто було таке враження що не постріл а хтось кинув петарду. Другий раз я вистрелити у кущах не зміг . Підійшовши на місце де сидів заєць я побачив купу шерсті і слід зайця який вже не біг а поповз у кущі. Обійшовши ті кущі по колу я ніде вихідного сліду зайця не побачив. Для надійності я ще раз обійшов кущі і всетаки пересвідчився що заєць не вийшов. Далі я пішов по сліду зайця і дійшов до лисячої нори ,де і закінчився слід зайця. Обдзвонивши двох товаришів у яких є норні собаки дізнався що ніхто із них на полюванні не був і з дому виїхати не можуть через сніг. Пішов я додому по лопату та почав копати ямку в тому місці де як я думав може бути заєць , але так як був дуже стомлений то мені нічого не вдалося. Ідучи додому лаяв себе за криві руки,зайця за те що він попався саме мені. Пів ночі я не спав все думав як зайця дістати і додумався до того щоб взяти проволку металеву а на одному кінці її приварити великого саморобного трійника і так спробувати витягти зайця. Не м"яса мені того хотілось а просто шкода загубленої тварини. Вранці я зателефонував знайомому мисливцю сварщику який через стан здоров"я на полювання тижнів три не ходив,та розповів ситуацію та свою ідею з трійником. Отримавши згоду зробити мені трійника у неділю вранці я заніс проволку до того товариша. Оскільки із самого ранку у нього були справи і він не міг мені допомогти то я вирішив піти пару годин пополювати. Взявши рушничку я вирішив піти по дорозі що веде у село оскільки сніг на ній розчищений і вже потім повернутись додому полями. Пройшовши з півтора кілометра я побачив слід зайця який вів із одного поля на інше якраз через дорогу. Я вирішив пройти аж до "Київської" траси та подивитись чи більше ніде немає слідів. Пройшовши ще метрів із 500 я нарахува ще один слід в тому напрямку що і перший та один слід в іншому напрямку. Отже я вирахува що заєць на полі із озимою пшеницею. Я почав повертатись назад щоб стати на слід зайця і побачив під стовпом ЛЕП яка знаходиться на відстані 40 метрів від дороги по якій я ішов якусь темну пляму величиною з горобця. Я зупинився щоб роздивитись краще що то за пляма, і тут та пляма не витримала і підкидаючи сніг у різні боки вискочила із льожки. Я зробив два постріли і побачив що заєць впав а потім сів на кілька секунд , а далі почав потехеньку тікати. Розломивши рушницю я не зміг вийняти гільзи ,хоча вони були відкалібровані і легко заходили. Коротше заєць потехеньку побіг у лісок що під селом. Я обійшов лісок площею з 2 га. по колу і виявив що вихідного сліду немає. Ставши на слід зайця я пішов по ньому. Коли я лазив по кущах то виявив що зайчик мене обманув і вискочив із нової льожки та побіг у напрямку села. Я знові пішов по сліду і дійшов до розчищеної роги де слід зайця і закінчувався. Я вирішив спочатку пройти по тому маршруту що і вранці а вже потім рухатись у напрямку села шукаючи куди зіскочив із дороги заєць. Пройшовши метрів із 250 я побачив як за валунами сігу в попутньому мені напрямку на відстані метрів 80-ти шкутильгає тихенько . Я вистрелив по ньому і бачу що влучив,але відстань.... А далі було так зайчик біжить по дорозі і я біжу та на ходу тріляю. Після 6-го пострілу зайчик впав нарешті. Вдома коли я його білував то так і не зрозумів як він ще жив після скількох поранень. Отже на годиннику було 12.35 як я прийшов додому. Залишивши зайця вдома я пішов до товариша по трійника щоб спробувати дістати суботнього зайця. Товариш вирішив піти зімною подивитись як воно буде. Прийшовши до нори я виявив що заєць мабуть у ночі виходив ,але знову зайшов у нору. Я почав пхати проволку із трійником у нору ,але витягти нічого не вдалося і трійник відломився. Товариш сходив у село і взявши лопату повернувся до мене. Ми почали копати нору і пройшовши метрів із 4-ри дізайця який був уже мертвий але ще теплий.
а мне понравилось...
зато честно....и без пафоса
с
Та і мені сподобалося, я написав не з зі зла, просто пригодитяк в триллері;)
шо триллер,так это точно.....
а представить только себе эмоции охотника на тот момент
2 зайца....!!!!!!!! и такой облом.
охотнику респек за настойчивость
 

ATIS

Снайпер
Падає вона гарно від нуля, підранки бувають і трьох нулів може навіть і більше.
 

ктв

Мисливець
Чет навеяло на спогади...Сезон заканчивается а у кого то уже. Расскажу свою забавную историю. Что бы не подумали что фантазирую-тому есть 17 свидетелей(в хорошем смысле). А дело было опять таки года 4 или 5 назад. Поехали в Пятихатский р-н на кабана по лицензии. Дело было в ноябре и попутно учитывая погоду(тает снег и ветер караул) на коллектив взяли 5-6 лицензий на косого. Как сложиться охота одной Диане известно-а на сковородку что то надо бросить... Ну сложилось вах... До обеда 3-4 загона-пусто. После еще две,результат тот же. Дело близится к вечеру,все устали и уже погыркивают под нос. Последняя загонка-я оказался на номере по очереди. Справа реденькая посадка,за ней овраг с камышом и зарослями,потом поле. Слева поле озимых,за ним есче и есче и т.д. Впереди ч.з. метров 800 посадка и овраг. Т.е. место супер. Загон заходит справа-номера на месте, но пятака таки нет. У меня в руках ИЖ-27-1С. В одном стволе пуля,в другом О (ну хоть косой,а?) Уже собаки почти рядом( 2 лайчука), и вылетает из реденькой правой посадки косой. Я вскинулся-бах,есть. А он после кувырка валит влево на озимку и начинает бегать по кругу,диаметром метров 15. Я бегу к нему но перезарядиться на ходу да по мокрому снегу не могу. Добежал,а он нарезает четкий круг. Ружье воткнул в снег,скидываю куртку(был в синей ВВС СССР на меху) и попытался на зайца накинуть,голый номер. После очередной промашки с зайцем что то произошло и он погнал по ровной борозде озимки. Я схватил ружье и за ним. Так протопал 3-4 поля. Он остановиться метров 60-70. Я за ним. Он на лапы и отбегает. Одним словом не догнал-не нашел я его,хотя кровил.Начало смеркаться да и куртку на поле оставил-не май месяц. Вернулся. Но добрый хохот товарищей слушал до конца ужина-как я на зайку с курткой бросался.
Да, не забываемые моменты життя...
Хотите верьте,хотите нет.
 

Mechanik

Снайпер
Аникей та Ви - Молодець. Розповідь, як на духу. Сказано своїми, простими словами, і досить зрозуміло.
Емоціїї, переживання, погоні, розчарування, безсоння ніч, зварювання, кмітливість, наполегливість, і результат - два здобутих трофея.
Залишається Вам тільки дві науки наздогнати - споряджати хороші набої і навчитись влучно стріляти.
І все стане на свої місця. Успіхів Вам і хороших трофеїв.
 

север

ветеран форуму
надійна команда
Вот поєтому я лису стреляю 000.
Падає вона гарно від нуля, підранки бувають і трьох нулів може навіть і більше.
Да по-разному бывает! Эту прострелил насквозь: две дробины нолевку (2шт.) даже извлекли с противоположной стороны, под шкурой застряла. Расстояние было немалое, хоть и уходила боковой из-под собаки. Падала, после второго выстрела ( первый был "вштык"-обнесло, по-видимому...), картинно: труба пистолетом вертикально, кувырок через голову. Потом "лычом" в землю, после третьего и как-то боком, все же, наутек. Как потом выяснилось, дробина размозжила ей локоть передней лапы, что и дало драту, наверное, возможность ее догнать. Т.е. резкости "0" вполне хватает на 35-45 метрах, главное- попадание по "убойному" месту.
А вообще, лисица-большая хитрунья! Часто падает, после выстрела, как подкошенная, но стоит опустить ружье- подрывается и уходит на всех парах, как не стрелянная. Поэтому на мушке ее нужно держать до последнего. И не жалеть "огневой завесы" для добора подранка: чем больше ( до разумных пределов, попаданий), тем больше шансов забрать зверя сразу, а не гоняться за подранком, который, без собаки, в 90% все же уходит и погибает зря.
 
Останнє редагування:
Зверху