Полюю переважно колективно. Але якщо є бажання пройтися одному, телефоную єгерю і домовляюся. Він знає де я, я знаю де колектив. Ніхто нікому не заважає і все добре. Не розумію проблеми. Якщо стосунки з колективом і єгерем нормальні, це сприймуть нормально.
За звичай, такі проблеми виникають через неправильне сприйняття колективного полювання, або за "хитрожопість", от тоді і буде такий "хитрожопий" небажаним гостем в компанії.
Балачки про п'яний м'ясницький підхід не сприймаю. Вважаю їх за відмазки. Бо полюю на Батьківщині і майже завжди за рулем. Хто хоче, в кінці полювання вип'є, хто ні той не питиме. І в колективі непитущих 50 на 50.
Шукайте нормальний колектив, товаришуйте, попередьте колектив, домовтесь про місця полювання і буде вам добре. Думаю "корона" від цього не постраждає.
З власного досвіду.
Вивозимо підкормку, регулюємо кількість відстрілу, встановлюємо черговість проходу тих чи інших частин угідь з метою зменшення пресингу дичини. І тут з'являється хитрун-індивідуальщик, який в тиху бігає перед нами (документи в нього в наявності). Це вже є не зовсім етично.
З якого дива облавне полювання стало проблемою?
Батько, дід, прадід (загальний сімейний стаж полювання набагато більший за 100 років)... полювали колективами і все було добре.