Рекомендую ознакомиться: ( думаю, после прочтения статьи актуальность этой проблематики несколько поутихнет...)
Свинець і німці
Ця стаття – про суворі принципи мисливської етики Про скрупульозність і педантичність У цьому тексті ніякого гумору. Тому що ми поговоримо про свинець і німців.
Відвідавши Міжнародний симпозіум, присвячений використанню свинцю в боєприпасах, я привезла в Україну понад 900 сторінок з коротким викладом досліджень і виступів доповідачів. Для того щоб підготувати кілька статей, мені довелося умовно розсортувати й розкласти матеріали на площі чотирьох офісних столів. Графіки, статистичні таблиці й фотографії (наприклад, фото туші кабана в медичному МРТ-апараті) довелося розмістити на всіх стінах лабораторії фірми.
Найчисленнішою делегацією вчених на симпозіумі була команда німців. Такий собі «спецназ» професорів від найрізноманітніших інститутів і організацій. Однак, крім того, що поважні люди мали вчені ступені, багато хто з них був ще й запеклим мисливцем. Тому в певні моменти вони дуже палко й гнівно викладали свою точку зору. А в цілому, «німецька» позиція з питань свинцевого шроту зводилася до такого.
У Німеччині є стаття 20А закону про природні ресурси й фауну. Коротенько у ній йдеться, що держава має використовувати природні ресурси розумно стосовно майбутніх поколінь. У 2006 році стаття доповнена фразою про відповідальне й раціональне ставлення до життя тварин. Тобто після кожного полювання, за логікою і статутом Асоціації мисливців Німеччини, кожний мисливець мусить ставити собі найважливіші питання: «Чи був мій трофей добутий правильно, за законом про тварин і за мисливською етикою? У яку частину тварини я поцілив? Чи було це миттєве ураження в серце чи життєво-важливі органі? Може, я поверхово поранив тварину й тепер підранок добутий не буде й тварина загине болісною смертю?».
І це не сентиментальна маячня й не марнослів'я. Питання для німців надзвичайно важливе, і ви зрозумієте чому, якщо дізнаєтеся шокуючі цифри статистики. Готові?
У середньостатистичний мисливський сезон, наприклад 2013-2014 рр., у Німеччині мисливцями добуто, за даними DJV Handbuch Jagd (ось тут сідаємо на найближчий стілець): 474287 кабанів; 1151356 козуль; 363611 качок; 577974 фазанів; 243385 зайців і т.д.
Зрозуміло, що при такому обсязі добутих трофеїв кількість підранків теж може бути величезною. І питання використання свинцю стосується й нарізних, і гладкоствольних набоїв. Коли на німецькому ринку зʼявилися модні безсвинцеві «еко» набої, поступово почали зʼявлятися й звіти мисливців (є в них для цього бланки спеціальні), у яких вони висловлювали сумніви, що безсвинцеві набої досить «етичні» для полювання, тому що вони не забезпечували миттєвого ураження тварини.
Інститути й організації Німеччини захвилювалися. Наша мисливська етика! Ахтунг, ахтунг! Давайте виділимо бюджети й проведемо дослідження, чи справді безсвинцева альтернатива вдала. І тут почалося… Звіти й дослідження посипалися градом.
Не буду згадувати дослідження, у яких «копита множили на хвости» і «ділили роги на кількість дерев у лісі». Такі були, і говорити про дурницю ми не будемо. Гідною резюмуючою роботою стала книга 2013 року «Wundballistik», у якій наведені дуже чіткі цифри. За можливості, зверніть на неї увагу.
Були й особливі пропозиції. Фахівці з Відня й Берліна пропонували відправляти добуті трофеї в Берн, в Інститут тваринної патології ветеринарам, щоб ті, фахівці-патологоанатоми, проводили розтин і визначали основну причину смерті тварини. Ідея ця хороша, але не здійсненна з багатьох причин. Що ж робити? Німецька організація DEVA запропонувала проводити контрольовані експерименти в балістичних лабораторіях. Надійні балістичні стволи, однакові блоки балістичного гелю, відеозйомка і т.д.
У результаті був поданий такий висновок балістичних експериментів, як для гладкоствольних, так і для нарізних мисливських набоїв, - жоден матеріал не підходить краще за свинець для етичного ураження тварини. Так, для шротових набоїв, виходячи з досліджень фірми RUAG, сталевий шріт виявився придатним тільки на дистанції до 30 метрів. Енергія сталевого шроту на дистанції 40 метрів виявилася в 4 рази меншою, ніж в аналогічного заряду свинцевого шроту. Про яку дистанцію для якісного ураження дичини може йти мова?..
Сталь за рахунок більшої твердості й меншої питомої ваги показала глибоке проникнення… а також нездатність до швидкої деформації й різку втрату швидкості відразу після влучення. Як результат – крім малої «робочої» дистанції такий шріт не забезпечує адекватну вражаючу здатність. Однак і це ще не все. Твердий сталевий шріт створює набагато більшу небезпеку рикошету, навіть при влученні у воду. Можливий рикошет свинцевого шроту від бетонної поверхні становить 0-5 градусів, сталевого шроту 20-26 градусів.
Крім усього іншого, німці не пошкодували рушниць, щоб перевірити ефект проходження сталевого шроту по стволу. Добірку фотографій випробуваних стволів я не роздруковувала, пошкодувала папір. Десятки схожих фото знівечених стволів. Неприємне видовище…
Результати досліджень кульових несвинцевих набоїв, гладких і нарізних, аналогічні. Тепер німці скептично ставляться до приставки «еко». Свої висновки вони зробили.
Ну й насамкінець. Кілька років тому у Новій Зеландії свинець заборонили для гладких стволів 12 калібру. Тепер любителі качиного полювання в цій країні вимагають повернути свинцевий шріт, тому що сталевий не вбиває качок миттєво. Після влучень таким «еко» шротом птахи летять і гинуть лише через кілька годин або днів. Заголовок новозеландської статті на вкладеному фото говорить: «Поверніть свинець назад, щоб врятувати качок».
Який висновок маємо зробити ми з вами? Може, не варто наступати на ті самі граблі? Краще зробити висновки з чужих помилок і не повторювати їх.
Якщо ми прагнемо зберігати й збільшувати популяції диких тварин, потрібно сконцентруватися на справді «болючих місцях» наших українських реалій, про які не прийнято говорити вголос, – цинічне браконьєрство, наприклад.
Якщо ми хочемо, щоб наші полювання були етичними, як це заведено в світі, варто стріляти повноцінним свинцевим шротом і кулями.
Т. Васюк, директор виробництва НВФ «ТАХО», делегат від України й член Ради директорів Асоціації європейських виробників мисливських і спортивних боєприпасів
Т. Васюк
http://hunt-fish.com.ua/article.htm?ident=c12f2f8d1c62e9b