VS1975
Снайпер
Так, не кожна рушниця має достатню вагу та запас міцності для наважки 36 г. дробу.
Краще не випробовувати долю. Може " пшикнути ", а може і " гепнути ". Береженого Бог береже.
Старые патроны. Ностальгия.
- Автор теми север
- Дата створення
таки край треба стрельнути, бо як знати чи то чи інше буде.
та отож руки й чухаютьсятаки край треба стрельнути, бо як знати чи то чи інше буде.
тим більше шо таки вони всередині як нові
ну немає там злипшогося пороху
треба буде якось того чувака з Маверіком знайти
там тиск витримує по тестам до 3500-4000 бар
то має витримати
Розібраний патрон точно вказує на те, що це не Чехословаччина (хоча ми це і так попередньо встановили). Гільзи фірми Sellier bellot мають конструктивну особливість - такий собі "стаканчик" для пороху. Причому порох у цьому стаканчику знаходиться не в стисненому стані - коли струснути набій, то чути як пересипається порох.
Таку вставку мають інші виробники країн світу. Навіть совєти робили /намотку/ картону з підвищенням в паперових гільзах від капсульного днища.
Це німецьки гільзи.часів ндр . В які з натягом входить капсуль совєтський жвл. Та порох сокол .щоб заповнити вставку під порох. Можливо є інші обємні пороха для спорядження але мені вони непотрапляли.
Останнє редагування:
ну добре, а що тоді означає напис на донишку гільзи S.B. ?
спитав у власника - каже йому привозили їх з ГДР колись
але то можливо все таки Чехія за походженням
Певний період Селлер і Белло, також і в другу світову для Німеччини робили патрони і гільзи. Як кажуть чи тоді казали, Чехія для Німеччини.
Часто попадаєтьсч клеймо на донці гільзи зверху S&B, а нижче інша Німецька фірма.
Саме зараз, мій пост вище читайте.
Степанович 2
Снайпер
І скільки раз стрільне чи це одноразові?
Вони багаторазові, але... Погано тримають завальцовку закруткою (за "зірочку" не скажу, бо цього не знаю, мабуть ще гірше). Після декількох перезарядок, навіть із зарядом пороху згідно рекомендованих наважок, біля капсульного гнізда по денцю з'являються тріщини, що може призвести до заклинювання рушниці переломної системи. Щоб відкрити одну таку рушницю (ТОЗ БМ-16), довелося розібрати увесь запірний механізм. Тому при використанні доцільно встановити "обмеження по кількості переспоряджень". Наприклад 3, або 5 (в залежності від стану самої гільзи після використання), а потім утилізувати, не чекаючи появи тріщин.
Не знаю, за призначенням не використовую. Дно в них посилене100%. Прикольні гільзи для колекції. Тих іще часів! При спорядженні можна використовувати масу інших способів утримання дробового снаряду, окрім закрутки і зірочки. При сучасних принтерах, думаю, можна їх штампувати тисячами, використовуючи в якості одноразових, можливо і багаторазових. При правильному підборі матеріалів. П.С. зустрічав подібні виключно в 12 калібрі. Можливо ,хтось має і в інших калібрах? Із задоволенням поміняюсь! По періоду виготовлення схиляюсь ще до часів СРСР.
Останнє редагування:
Вячеслав Вікторович
Слідопит
Бережіть себе з зеленими гільзами
Вкладення
Та й стріляти можна сіллю, цв'яхами, дрібними камінчиками... Але це вже нагадує мазохізм. Коли це чудо з'явилося в 90-х роках у багатьох магазинах (причому не лише у мисливських), то жодних рекомендацій до них по спорядженню не було. Не було також інформації по матеріалу, технології та стандартах виготовлення. Ідею, як завжди, скомуніздили, а от перейматися якістю виготовлення пересічним кооператорам було ліньки. Та й за тотального дефіциту мисливського спорядження народ був радий і цьому.
П.С. Хотілося б заради цікавості взнати інші способи закриття дульця пластикової гільзи крім "зірочки" і "завальцовки", які б застосовувалися при валовому заводському спорядженні набоїв.
Таке враження, що при виготовленні прес-форми для цих гільз використовувалися класичні пластикові та папкові гільзи (відформоване денце, яке в оригінальних гільзах було металевим, а на представленому зразку його доцільність сумнівна). ІМХО
Таких "чуд" тоді було! Починаючи від "барклаїв" з пластиковими комплектуючими і закінчуючи синіми контейнерами-концентраторами, фарба від яких дуже бруднила руки. Є у мене в колекції різні "приблуди і раритети" тих часів.
Ви ж самі акцентували увагу на тому, що це були виключно кооперативні вироби, які жодного відношення не мали до заводського виробництва. А тим більше - валового спорядження патронів. Зрозуміло, що і Державного стандарту (ГОСТа) на них, мабуть, не було.
А закривати дульце подібних гільз від просипання дробу найкраще було б, ІМХО, звичайним дробовим пижом.
Знаю мисливців, які при самостійному спорядженні патронів використовують його, з успіхом, і в пластикових гільзах. З метою збереження від деформації дульця гільзи, що продовжує строк її експлуатації. А так- способів море: від пластиліну-каніфолі-воску-парафіну-лаку і до всіх інших способів фіксації шроту, які використовуються в металевих гільзах.
Але навряд чи хто ще користується такими гільзами в наш час. Та й самі такі гільзи- це вже історія. І дефіцит!
Останнє редагування:
так. Гайворонський завод "Актан" таке випускав в рамках конверсії, бо на 80% працював на оборонку. гидота дика. всі, хто їх мав, плюються до цих пір.
Вже не часті гості в наш час.
Ідеально підходять для спорядження куль Полєва.
Гільза дуже якісна, товстостінна. Приємна у всіх відношеннях.
І, певен, сама правильна по висоті для 70 мм патронника.
Рік випуску, орієнтовно, кінець 70 - 80-ті.
Ідеально підходять для спорядження куль Полєва.
Гільза дуже якісна, товстостінна. Приємна у всіх відношеннях.
І, певен, сама правильна по висоті для 70 мм патронника.
Рік випуску, орієнтовно, кінець 70 - 80-ті.
Останнє редагування: