ось переношу повідомлення одного Гарного мисливця Лемеш Михайло, має трьох карпатців, але часто полює з чотирма( +1 брата):
В нас уже плюсова температура вдень,а вечером іноді нольова...Отже зранку як завжди зробився серен ,тож вирішую пізніше вийти на полювання....Тут уже дев*ята година,але сонечка невидно,отже відлига може аж вечером наступити ,беру всіх трьох собак і в путь....По дорозі приєдується брат із Бондийом ....Отже через людські огороди прямуємо до лісу...Починати плануємо із того місця де мене минулої неділі розвела лисиця.....Потроху починає накрапувати і дощик...Доходимо до потічка ,через який треба перейти ,щоб потрапити до нашого лісу,а там водичка досить неспокійна,але на броді всежтаки можна перейти в чоботах...Недавня повінь ,знову зрушила місток....
Дощик трішки припустив сильніше...Іду я перший...Ось ось вода перестрибне гумову загороду і намочить мої ноги,але потроху хитрісю ,швидкістю всежтаки перехожу на інший бік....Брат як побачив як я переходив через воду,каже ,а я повертаюся додому,та і дощ паде... ...Свиснув я на Бондия ,той небоявся замочити ноги ,отже іду я із чотирьма звірами хитрих лисів перехитрьовувати...Тільки зайшов вліс ,Джулія по своїх справах ,по набродах заячих лізати,Найда в інший бік...Я незупиняюсь прямую в той район де останній раз бачив лиса,а зімною Рекс і Бондий...Бондий дивиться ,щоб Рекс блище до мене не підходив ,ревнує,а Рекс дивиться ,щоб незагубитися ....По дорозі до нас приєдналася Найда ,вона як зазвичай з*явилася із того боку із якого її нечекаєш...Дуже гарно орінтується в лісі,та і Джулія бачу такаж......Отже майже дійшов до запланованого місця,стаю над звором...Звір такий, завалений деревами,зарослий ожиною....Найді нетреба щось показувати ,або демонструвати ,вона відразу на обслідування даного участка,Бондий за нею....Бачу що нічого там нема ,але хвости як антенки заворушилися в обох....Покружляли ,помоталися і попрямували в гору....Я також трішки підійшов до переходу між зворами....І тут першою Заспівала Найда і відразуж за нею і Бондий...Ох і люблю я їх пісню....Зарас Найда уже трішки підсадила голос ,а раніше його можна було почути скрізь...
Отже я відразу телефон для фільмовання,записав трішки їх гону ,як чую до них підвалює Рекс і починає бігати туди сюди і підвивати,а пісня тим часом уже лилася за хребтом лісу і зходячи потихеньку із слуху...Дощ припустив іще сильніше,Рекс продовжує гавкати на одному місці і Джуля як завжди десь не там де мені треба, індивідуалістка блін....Вся ця картина починає мене дражнити...Кладу телефон на паузу,стою чекаю....Тим часом прибігла Джуля,всежтаки чула гін і Рекс затих і мовчки уже без зайвого галасу повернувся до мене...Але друга біда ,вони почали біля мене ганяти туди сюди в пошуку...Яка вчорта лисиця прийде до мене при такій активності навколо.... І вершиною цього всього став дзвінок від дружини...Яж знімав на телефон ,а якщо на нього зателефонувати під час з"йомки чи коли він на паузі то камера виключається і зйомку прервано....Вона зателефонувала по дуже важливій справі...На мій телефон мав прийти код для реєстрації в "Контактах" і їй потрібно було сказати той код .Непромовивши ні слова із того що можна було в той час промовити,кажу зарас подивлюся і перетелефоную...Дивлюся дійсно прийшло повідомлення,але код із тими англійськими ерогліфами і його неперекажеш по телефону треба переслати......Так як телефон був немій а жінчин я на десятій спробі всежтаки відсилаю той код ...Дощ уже майже ллє,Рекс як ненормальний гасає біля мене,камера на телефоні вимкнута і тут чую тихенький і так приємний мому вухові фон який потихеньку починає наростати і приближатися...Ох і люблю я ці нотки....І як най сильніше чути ту музику так і Рексом сильніше мотає в різні сторони....Я намагаюся сам із собою поговорити ,що мовляв сам знав що так буде і свідомо взяв всіх собак тож терпи....І тут бачу летить,зпочатку навіть подумав що заєць,так воно виглядало із далека,але ні лисичка...Прямує із реактивною швидкістю в мій бік,мені навіть було здалося ,що вона зупиниласі і побачила Рекса,але ні бачу жене далі ...І от із страху ,що підшумиться ,на відстані десь 60 метрів роблю постріл 4 в контейнері...Відразу біг став хаотичний,але летить далі ...Так як я стояв на гірці а лис біг долиною,а між нами прірва яка дасть змогу лисові зійти із зору,то я стріляю і вдруге...Лис всерівно залітає до звора....Я миттєво перезаряджаю (ніколи нелюбив ежектор,але іноді він і добрий )Підбігаю блище,але лиисичка вже лежала і через неї текла зворова вода.....Першою до лисиці прибігла Джулія,вона добре знає що можуть означати постріли...Вхватила ,добре нею потрясла ,але та ані пари з вуст...Потім Рекс,він її не кусав ,але і поводився вже більш приємливо ,навіть мені здалося ,що хотів її вхопити один разок коли я її тіліпав за вухо в нього перед мордою...І тут заливаючись піснею прилетіла і важка артилерія....Бондий підійшов понюхав і попрямува собі далі,Найда поки всі реберцята лисиці не похріскала,то невідходила....Після того як впала лисичка ,яка виявилася лисом,наче по помаху чарівника чарівною палочкою,все навколо затихло ,дощ перестав капати ,стало яскравіше все,подув тепленький весняний вітерець...Зробивши декілька знімків із телефону я вже прямував на най блищий лісовий хребет для пошуку нових вражень....