Телефонує мені товариш в 6:20 ранку:
Каже - "Харош спати, поїхали на полювання!", кажу - "Ти з дуба впав!? В таку рань звонить?" Проходить буквально 2-3 секунди, мені тільки-но дійшли його слова і зхвачуюсь з дивана і кажу - "На охоту!?? Канеешно їду!!". У відповідь - "Тоді збирайся, через 20-30 хв приїду". Я ж бігом в прохладний душ, поки чайник закіпить. Вийшов, проснувся, бодро себе відчуваю, залив термос зеленого чаю, одягнув форму, на швидку руку зробив будерброди, взяв печиво і все це у рюкзак. Чую уже під двором сигналить мені, серце "колотить", спішу, одягаю жилетку, надіваю патронташ, хватаю рюкзак, рушничку, документи і бігом до машини. Сів, а там кава на двох, ну ми за каву і по дорозі до села вирішуємо куди їхати і складаємо план!
Приїхали на качине місце, обходили всі болота, зарослі, ніде нічого немає, навіть деякі болота до дна повисихали. Ладно..
Приймаєм рішення пополювати на голуба, тільки но вертаємся до машини, піднімаю голову, летять чайки, потім через 5 хв., пролетіли 6 лебедів. Яка ж красота на фоні світанку. Настрій аж покращився! Приїхали на убраний соняшник, поставили авто під посадкою, тут відразу злетіло 3 голуба. О, це вже добре. Розійшлись ми, я краєм поля іду, товариш під посадкою, голуба не було. Потім побачили голубів на полі, не встигли до них дійти, від нас метрів за 150-200 відразу ж знялися і полетіли, нарахував 12 голів. Ох і хитрі ж ці Припутні!) Пішли під другу посадку, теж ніде нічого. Переїхали на друге поле, та ж сама картина, немає голуба, потім побачили високо летящих Припутнів, 8 голів нарахував. Обкатали всі посадки, ніде нічого. І це був останній день полювання на голуба, відлетіли вже. Тоді домовляємося пошукати Куріпок і додому. Погодка супер, сонечко світить, вітру немає, на вулиці бабине літо, краса просто. Поїхали шукати, дивлюсь трава красива, а поруч суха канава, кажу товаришу, пошукаєм тут, повинна бути. Заїхали, поставили авто, випили чаю з будербродами, подихали свіжим повітрям, вздохнув глибоко, так розслабило, що аж захотілось ще "перекурити", спішити то нікуди) Ну випили ще чаю і в бой. Тільки пройшли 200-250 м, піднімається Куріпка, штук 30, як не менше. Бах-бах, по одному пострілу, взяли по одній! Пішли ще раз, знову підйом, бах-бах, я ще одну збиваю, товариш "стригонув". Взяв я норму, товариш одну, привітали один одного "З Полем", і пішли до машини, ще раз випили по чаю і з гарним настроєм поїхали додому.
Всім хто був на полюванні, З Полем Вас!
Куріпки добуті #7/28 (206V- 1.47/28 - NS688)