Какой порох для металической гильзы используете ???
- Автор теми igorkia
- Дата створення
Не совет, так подсказка, щас так понял Крук начали выпускать так вот он не особо любит латунь, свежезаряженые без проблем но не долее года, а ещё особенно не хорошо переносят зиму перепад холод-охота тепло-дом очень на них сказывается, Сокол и Тахо без проблем, но опять же после года может потемнеть капсуль иногда нормально а очень редко и осечка может быть. В идеале - не хранить долго, или перезаряжать или выстреливать но с латункой перезарядка хлопотна особенно когда заливаете чем нибудь.
Ну не знаю как крук а вот тахо в латунке не очень! Может только у меня такое, но после выстрела присутствовал конкретный нагар и край гильзы с наружной стороны черный как обоженный. С соколом такого нет. Но и сокола тоже нет. Все пыжи для латунки 16-го я использовал 12-го калибра.Навеска как указано на банке 1,7 на 28.
Грищенко писал:
Если гильза под капсюль ЦБО,-ничего удивительного.Не хватает у него энергии для нормального воспламенения подобного пороха.В таком случае надо чуток дымаря в капсюльное гнездо подсыпать.Либо искать латунь под Жевело.
Таки да ,латунки под ЦБ были.
Если гильза под капсюль ЦБО,-ничего удивительного.Не хватает у него энергии для нормального воспламенения подобного пороха.В таком случае надо чуток дымаря в капсюльное гнездо подсыпать.Либо искать латунь под Жевело.
Таки да ,латунки под ЦБ были.
ulven
Мисливець
В мене металевих гільз всього 5 і дістались вони мені тільки в травні (подарунок від старого мисливця, типу - "на тобі небоже, що мені негоже" 
). Вирішив спорядити їх на качку. Але, перед цим відстріляв їх. Під центробій клав 4 зернини димняку. Пороховий заряд Сільвер-А. Наважка, як на банці, але на 0,2 гр. менше. Далі пиж-обтюратор, а потім - класика: 2 войлочні пижі (один не осалений, інший - осалений), картонна прокладка, дріб(від максимального -2 грами). Закрив патрон пластиковим дробовим пижем.
Оскільки димняку справді не знайдеш, зробив його сам: KNO3+C+S, у пропорції, майже як у кожній книзі про мисливство, із незначною зміною відповідно до використаного матеріалу про приготування пороху ще в царські часи. Чому? Бо теперішній склад відповідає вимогам технологічного заводського виробництва із необхідною якістю помолу, прожарювання, пресування і т.д. Тоді ж, все майже вручну робили, і тут також ручна робота. Тому, якщо робити в ручну за новими пропорціями, то похибка в якості пороху буде обовязково. Тому і зробив як колись, і з тими ж пропорціями.
Отже, конкретніше що де взяв: селітру (саме калієву!) взяв із власних старезних запасів, сірку вициганив у батька (він колись нею щурів виводив, трохи залишилось), деревне вугілля випалив сам у старій жестянці. Можна все купити через інтернет, але в одному місці одночасно всі 3 компоненти точно не продаються, а замовити по-окремості - дуже дорого виходить (бо там мінімальне замовлення таке-то, а там ще доплата за те що так мало береш, ну і + доставка, короче дорого...). Висушив, перетер, змішав, прожарив, зволожив, спресував, програнулював, висушив, випробував. Зробив, правда небагато, але оскільки на це діло його треба обмаль, то таким макаром десь на 2-2,5 тис. патронів вистачить. Гранули, правда вийшли не такі як заводські, легше кришаться при натисканні, але від постійної тряски-шурування не розкришуються. Від іскри ценробоя спалахує тільки так!
А тепер по-суті: спорядив патрони та відстріляв. Осічок не було! Дріб не висипався з нестріляного патрона при пострілі із сусіднього ствола. Пробивна здатність наче і не відрізняється від пластикового патрону (дошки посікло на виліт так само).
Але, є одне але: постріл якийсь не такий різкий, мякший, можна сказати не "тріскучий", а "шиплячий". Нагару, правда, в стволі не було. Коротше, сам не знаю що, але щось не так. Хоча, може так воно і має бути?.. Вирішив на пух таки взяти 2-3 споряджених таким чином латунки, та випробувати в ділі. Тоді може й ще щось додам.
Якщо інформація стала корисною - тоді прошу, юзайте, як кажуть.
). Вирішив спорядити їх на качку. Але, перед цим відстріляв їх. Під центробій клав 4 зернини димняку. Пороховий заряд Сільвер-А. Наважка, як на банці, але на 0,2 гр. менше. Далі пиж-обтюратор, а потім - класика: 2 войлочні пижі (один не осалений, інший - осалений), картонна прокладка, дріб(від максимального -2 грами). Закрив патрон пластиковим дробовим пижем.Оскільки димняку справді не знайдеш, зробив його сам: KNO3+C+S, у пропорції, майже як у кожній книзі про мисливство, із незначною зміною відповідно до використаного матеріалу про приготування пороху ще в царські часи. Чому? Бо теперішній склад відповідає вимогам технологічного заводського виробництва із необхідною якістю помолу, прожарювання, пресування і т.д. Тоді ж, все майже вручну робили, і тут також ручна робота. Тому, якщо робити в ручну за новими пропорціями, то похибка в якості пороху буде обовязково. Тому і зробив як колись, і з тими ж пропорціями.
Отже, конкретніше що де взяв: селітру (саме калієву!) взяв із власних старезних запасів, сірку вициганив у батька (він колись нею щурів виводив, трохи залишилось), деревне вугілля випалив сам у старій жестянці. Можна все купити через інтернет, але в одному місці одночасно всі 3 компоненти точно не продаються, а замовити по-окремості - дуже дорого виходить (бо там мінімальне замовлення таке-то, а там ще доплата за те що так мало береш, ну і + доставка, короче дорого...). Висушив, перетер, змішав, прожарив, зволожив, спресував, програнулював, висушив, випробував. Зробив, правда небагато, але оскільки на це діло його треба обмаль, то таким макаром десь на 2-2,5 тис. патронів вистачить. Гранули, правда вийшли не такі як заводські, легше кришаться при натисканні, але від постійної тряски-шурування не розкришуються. Від іскри ценробоя спалахує тільки так!
А тепер по-суті: спорядив патрони та відстріляв. Осічок не було! Дріб не висипався з нестріляного патрона при пострілі із сусіднього ствола. Пробивна здатність наче і не відрізняється від пластикового патрону (дошки посікло на виліт так само).
Але, є одне але: постріл якийсь не такий різкий, мякший, можна сказати не "тріскучий", а "шиплячий". Нагару, правда, в стволі не було. Коротше, сам не знаю що, але щось не так. Хоча, може так воно і має бути?.. Вирішив на пух таки взяти 2-3 споряджених таким чином латунки, та випробувати в ділі. Тоді може й ще щось додам.
Якщо інформація стала корисною - тоді прошу, юзайте, як кажуть.
Грищенко
Снайпер
Я-бы самодельную "чернушку" в патрон пихать не стал-бы.Уж больно легко она срывается на детонацию,особенно,когда в ней пороховая пыль есть.ulven;205105 сказав(ла):
Что вам собственно не понравилось?ulven;205105 сказав(ла):
Плавное нарастание давления(соответственно меньше отдача и мягче звук выстрела),полное сгорание пороха(соответственно дульное давление на выходе в норме).Резкость в норме.Люди за такими показателями гоняются.ulven;205105 сказав(ла):
Грищенко
Снайпер
zlody писал:
Сейчас пользуюсь без проблем.
Там крайне желательно внутрь латунки вклеивать пласмассовый донный пыж от пластиковых гильз.
Vlad_35 писал:
Слышал, что с дымным можно хранить заряженные патроны вечно.
Ну так дымняк может храниться очень долго(если не поймал влагу,-тогда кирдык),лет 600.Только вот в чем проблема,в патроне кроме пороха еще капсюль есть.А если гильза пластиковая...
Сейчас пользуюсь без проблем.
Там крайне желательно внутрь латунки вклеивать пласмассовый донный пыж от пластиковых гильз.
Vlad_35 писал:
Слышал, что с дымным можно хранить заряженные патроны вечно.
Ну так дымняк может храниться очень долго(если не поймал влагу,-тогда кирдык),лет 600.Только вот в чем проблема,в патроне кроме пороха еще капсюль есть.А если гильза пластиковая
...
ulven
Мисливець
Не згоден. Згідно інфи з книжок на цю тему (саме книжки а не писанину з Інету!, якої валом), для детонації в димняку необхідно дуже багато умов, зокрема критична маса, сила початкового імпульсу, чистота вихідних складників, відношення діаметру до довжини спорядженого циліндра (наприклад патрону) і ще дофіга всього іншого. Без цих всіх умов, хай би яке швидке горіння не було - то лише горіння, але не детонація. Друге діло, якщо його справді намільчити, змішати з піроксиліновим та ще впіндюрити сильний капсуль - тоді так, діло закінчиться плачем. Але повірте, це ще також не обов'язково буде детонація! Тому, я Вас прошу: від 4 гранул під капсулем детонація не з'явиться.Грищенко;205122 сказав(ла):
П.С.: Але, для підтримки теми димняку, напевно треба окрему тему заводити, бо топікстартер зовсім за інше запитував.
ulven
Мисливець
Не згоден. Якщо він і вологу "впіймав", то після підсушування повністю відновлює свої властивості. Що його не висушиш - це лише міф, придуманий для того, щоб не було нещасних випадків при висушуванні. Бо хто буде сушити 2-3 тижні на сквозняку, не спокусившись встромити його в щось гаряченьке, типу духовки чи сковорідки на газу! Чому впевнений у цьому, бо технологічний процес виробництва в заводських умовах пороху перед пресуванням, передбачає обов'язкове його зволоження до густини сметани. Далі йде пресування, висушування, гранулювання, просіювання, пакування і т.д. Лиш сушать його не на сковорідці на газу і не на батареї центрального опалення ;-)Грищенко;205212 сказав(ла):
Дымарь использую для экстрима .Вот немного осталось со старых запасов http://s020.radikal.ru/i722/1407/bb/4cae78801722.jpg