Доброго дня, колеги! помаленько процес йде, вечорами після роботи потроху доводжу ружжо, як вмію. після роздумів, що та як, перегляду відео в інтернеті, змайстрував з пластикової пляшки лекало на насічку та приступив до виконання насічки на прикладі. як виявилось вороги в цьому 2 - спішка та поганий настрій, якщо вагаєшся краще не підходити. спішка дає "косячки". місце роботи має теж значення - до чого я не тулився, щоб було зручно, але найкраще вийшло так: сиджу на дитячому стільчику, а на звичайний кухонний табурет поклав фуфайку, звернуту в скатку, на ній приклад, отак і різав.
тезніка різби була такою(прошу досвідчених колег поправити, бо планую таки придбати собі різці):
1. нанесення контурів по лекалу на деревину;
2. у верхній частині, де (шийка приклада) є намальвана по лекалу "вилочка", проводжу як продовження сторін кута "вилочки" прямі лінії під лінійку, виходить суміжний кут - так формую кут майбутньої насічки, від ного починаю "врозгін";
3. одинарним різцем нарізаю контури перші 2 лінії насічки по намальованому;
4. вершинкою подвійного різця (один зубчик вставляю в нарізану канавку) проводжу лінію, паралельну нарізаній, поглиблюю одинарним різцем, і проходжу кілька раз подвійним, розширюючи обидві канавки.
таким макаром докінця.
слід зауважити, що бук - дерево для різки хреновеньке - повстається, хоча не виключаю варіант, що "поганому танцюристу ....", щей приклад з 1969 року - трохи не той кут - ромбики насічки злущуються.
коротше перша сторона вийшла гірше, друга трохи ліпша, ну результати на фото.
прошу до обговорення моїх помилок - насамперед треба собі для роботи!