Давайте відверто, Ви та і я давно живемо в Україні.
Приведіть приклад того як якась галузь була реформована змінами стартувавшими з місць.
Взагалі хоч який
малесенький приклад коли старт даний з місць привів би до вагомого результату, хоч десь.
Отож.
І якшо ми будемо з вами очікувати
старта с місць, то навіть наші правнуки не побачать розвитку мисливської галузі в країні.
І чому вже не раз пишуть про якусь "манну з неба",яку МИ ВСІ чекаемо.
Невже немае віри що адекватний парламент та уряд наведуть лад в тому числі і в мисливстві?
Чи Ви Юрій вірете в це як я вірю в "старти на місцях"?
Давайте на прикладі. Навожу приклад :
Як працює і думає більшість Українців (99%)
Всі знають, що все погано, всі знають як це погано виправити,
Всі про це знають, але висловлюють свою думку лише в дома за келехом шампанського)), або тут на форумі ну і звісно у фейсбукові).
Але виходячи з дому, фейсбуку і т.д ( тобто за межі свого комфорту), всі стають нейтральні та перелякані!
Візьмемо школу (приклад реальний зі смт Підволочиську).
Мого товариша (товариш дуже грамотний, але не зовсім адекватний) дочка вчиться у першому класі, "нова школа" і тп. Відвідуючи заняття в школі дочка декілька раз прийшла із задертим костюмом. Як вияснилося костюм дерся через старі стільці які з задирками. Що робить актив класу - всі обурено десь упродовж місяця часу пишуть у групі в вайбері (група першого класу), пишуть яке все недобре і як все погано, але діти як сиділи на тих старих та поломаних стільцях, так і сидять. Все актив класу (батьки) обурені, але показують своє обурення лише у вайбері.
Що робить мій товариш - одного вечора, він приїхавши з роботи вкурив в ситуацію і довго не думаючи вирішив виправити хід справи. Наступного ранку, товариш був зі стільцем дочки в кабінеті директора, і без багатьох розмов, забрав директорське м'яке крісло та заніс його до класу дочки, а на томість приніс директору крісло із задирками. Директорка дуже виправдовувалася, мовляв, що вона не винна, вона лише на роботі, що немає фінансування і вина у селищної ради. Товариш багато не говорив. На наступний день взяв буса, приїхав до школи завантажив стільці з класу та поїхав до селищної ради, до самого голови ОТГ, де виявилося, що таки є кошти, а ті стільці можна поміняти.
Суть казки:
Директорка школи - знаходиться не на своєму місці, вона хороша людина, добрий вчитель, але нульовий керівник.
Батьки - нейтральні, не знають ні своїх прав ні обов'язків.
Товариш - молодець!
Така сама систему у мисливстві.
Я рахую, що ми маємо практично ідеальне законодавство, що стосується полювання - так, так, законодавство практично ідеальне, лише потрібно внести деякі правки та змусити його ПРАЦЮВАТИ! і міняти кардинально немає потреби.
Що роблять мисливці - жаліються на життя і стають нейтральні
Вихід
Потрібно у кожному колективі шукати людину таку як мій товариш (вожака стаї), закачувати рукави і працювати.
Але, навіть якщо ми у своїх колективах знайдемо такого вожака стаї, це нам не допоможе! Бо наш менталітет і наша натура змусять нас покласти всі свої обов'язки на цю людину , а самим сидіти - курити і чекати чуда!