#АЙДАР.. «БІМБА» – остання путь..
Соавторы: Віталій Грегор (владелец), Ян Априль, Тамара Чубанова и еще 4
(Віталій Грегор) · Обновлено в субботу · Снято в село Киселівка Білозерського району Херсонської області
28.05.2015 р., бійці Батальон "АЙДАР", волонтери, родичі, близькі і сотні односельчан із рідного села Киселівка Білозерського району Херсонської області провели в останню путь легендарного бійця Іон Андрія на позивний „БІМБА”.
Його командир, Валентин Лихоліт (позивний „БАТЯ”), від імені батальйону висловив щиру вдячність і низький уклін матері Героя, Людмилі Андріївні, за справжнього сина-патріота, який не словом, а ділом захищав Батьківщину, віддавши за неї найцінніше – своє життя. А також, згадуючи слова Андрія, сказав: „Пані Людмило, Андрій завжди казав, що в нього дома старенька мати, за яку він дуже переживає і яка живе досить біднувато, як і більшість в його краї. Тому він пішов спочатку на ЄвроМайдан – EuroMaydan , боротися із злочинним режимом за краще майбутнє Ваше, своїх сестер Рими та Олесі, племінниці Полінки, близьких, друзів і взагалі кожного в цій країні, а потім, одним із перших, на Східному фронті боровся вже із російським загарбником, щоб всі ви могли жити без остраху і в достатку у вільній, незалежній та квітучій Україні!”.
Капелан батальйону, отець Валентин Серовецкий , наголосив: „Що Андрій зробив за ці 1,5 роки свого молодого життя набагато більше ніж більшість людей за все своє життя. Він, як справжній Герой, пішов самовіддано та відважно добровольцем на Східний фронт за кожного із Вас тут присутніх, за свою маму, за всіх матерів і їх дітей, за свій дім, за рідну землю і країну! Щоб ви тут не чули грохоту ворожих куль та снарядів, крики поранених та дітей, щоб не знали та не бачили тієї біди, розрухи та горя, що приніс російський окупант там, на Сході України!”
Близький друг та бойовий напарник Андрія, Василь, передав сестрі Римі його слова, сказані на передодні, які повинен кожен з нас запам’ятати: „Людина вмирає в житті двічі, перший раз – фізіологічно, а вдруге, по-справжньому, – коли починають забувати про неї. А оскільки він закарбований в наших серцях і пам’яті навік, то він буде жити в нас завжди”.
А бойовий побратим „Антіп” ( Володимир Гузік ) присвятив вірш нашому „Бімбі”:
„О братику, наш Бімба,
Який, ти світлий був! Над головою з німбом,
Ти, завжди, ясним, з нами спілкувався.
Завжди всерйоз,
по ділу й усміхався.
Так на устах з усмішкою й загинув.
І усміх твій - у небеса полинув.
Як гляну в небо – бачу там усмішка.
Це Бімба: вже не стріляє мух у ліжку..,
З полону не виходить – він на волі!
Айдарівський канат тримає, а ми в долі
Й говорить із живими ще людьми:
"Такі, ми були, як ви, будете, як ми".
”Антіп”
***
Андрій загинув 19.05.2015 р. в зоні АТО, неподалік міста Новоайдар Луганської області, поповнивши лави Небесного батальйону ще одним Героєм України!
26.05.2015 р. на базі „Половінкіно”, що на Луганщині, відбулося фронтове прощання бійців батальйону «Айдар» зі своїм побратимом, а 27.05.2015 р. на Майдані Незалежності в м. Києві відбулося вшанування і прощання з нашим Героєм.
Слава Герою Андрію „Бімбі”! Вічна і світла пам’ять! Герої не вмирають!