typict
Мисливець
Доброго дня шановні колеги. Хочу розказати про своє перше полювання на зайця, яке проходило в Могилів-Подільському районі Вінницької обл.
Полювання на зайця. Вінницька обл. Могилів-Подільський р-н
Доброго дня шановні колеги. Хочу розказати про своє перше полювання на зайця, яке проходило в Могилів-Подільському районі Вінницької обл.
Живу я у Вінниці уже давно але родом з с.Юрківці Могилів-Подільського р-ну, там живуть батьки і там я ходив до школи. Село знаходиться в балці вкритій лісами і місцевість дуже гориста і не рівна але на верху кругом є поля, тому місця для полювання на зайця достатньо.
Отже в пятницю я поїхав туди, домовився з керівником районного УТМР про карточку, в суботу зранку поїхав взяв її і почав готуватись до полювання. В суботу навіть довго не міг заснути очікуючи недільного ранку і думаючи про те куди ї як я піду полювати.
Перед тим як їхати подивився прогноз погоди, в якому вказувалось що в суботу має бути сніг а вночі мороз, я тоді подумав, що ця неділя - це якраз ідеальний день для того щоб шукати зайця по сліду. Але сталось так, що як звичайно наші синоптики не вгадали , і тому сніг був тільки вночі і температура була +2, болото було скрізь але здаватись я не збирався.
Отже прокинувся в 7, поїв, зібрався і пішов. Оскільки село розташоване на дні балки і все оточене лісом, то потрапити на поля можливо тільки через ліс і мій будинок знаходиться прямо біля лісу ( від дверей до першої сосни 15м : ) Взагалі під час полювання мені кілька разів доводилось заходити в ліс, бо інших шляхів просто немає, тому перед заходом в ліс я розряджав рушницю і ховав її в чохол. Звичайно це вважається порушенням і якби мене хтось там зустрів то міг би виписати протокол але іншого виходу в мене просто немає, можливо цей закон не досконалий, потрібно щось міняти
До поля потрібно йти завжди вгору через ліс і це трохи втомлює, тому вийшовши з лісу до чагарників перед полем я вирішив відпочити і заодно все перевірити і підготувати
Вийшовши на поле уже з зарядженою рушницею радості не було меж, я не йшов а майже біг по полю, але дещо одразу змусило мене засмутитись... Це сліди від машин прямо посеред поля, стало ясно, що це скоріш за все були фарщики і були вони тут цієї ночі. Загалом фарщиками були обкатні всі поля на яких я тоді проходив (думаю так по всій Україні)
Пройшовши метрів 100 по полю я побачив лиса, він був від мене десь метрів 200 і побачивши почав бігти з поля до лісу перпендикулярно моєму шляху. Я нівіть не намагався його доганяти і стріляти, шансів не було. Але тут одразу я побачив ще одного лиса який був посеред поля і не бачив мене шукаючи там мишей, лис був далеко, спиною до мене біля полоси незібраної кукурудзи і я вирішив підкрастись до нього Підкрадався я повільно, зігнувшись напівприсядки, коли лис підіймав голову - я зупинявся, а коли він починав шукати - я підходив. Так я йшов за лисом аж поки він не дійшов до глибокої ріллі і далі мені йти стало не можливо, болото було глібоченне і я так і не зміг наблизитись до нього хочаб на 100м.
Далі я пішов по кукурудзі своїм запланованим маршрутом, а складав я його по карті з супутника, маршрут в більшості склав для того, щоб не тільки знайти здобич а й для того щоб побувати в цікавих місцях де ще не був. Звичайно я виріс в цій місцевості і багато де бував катаючись на велосипеді чи мотоциклі, але більшість тереторії залишалась не баченою мною. Показував карту батькові і запитував що там знаходиться, він розповідав те що знав зі своїх часів, так я вирішив пройтись по старому саду, карєру і руїнах старого поселення які знайшов на карті.
Отже перейшовши перше поле і посадку я потрапив в молодий сад, там були яблуні на яких рясно висіли яблука, люди їх не встигли зібрати і вони раптово замерзли, так вони і залишились висіти, дуже шкода але з іншого боку буде що їсти зайцям. Після саду було поле а далі старі сади, що вже давно заросли чагарниками, біля цих садів на іншому кінці поля я побачив і почув інших мисливців, вони там виганяли зайців з чагарнику, кричали і свистіли. Я підійшов на край цих старих садів, дістав карту і почав обирати подільший маршрут, мисливці пішли в іншу сторону і тут раптово з саду щось вибігає, метрів 200 від мене, я спочатку подумав, що це собака чи косуля, воно вибігло і сіло, але коли воно почало рухатись я зрозумів, що це величезний заєць. Зрозумівши, що передімною заєць, я кинув карту, підняв рушницю і прицілився, заєць почав бігти прямо на мене, я розгубився і не міг вирішити коли стрліляти і чи стріляти взагалі, можливо цього зайця женуть на якийсь номер. Але коли заєць пробіг уже пів поля і ніхто в нього не стріляв та й мисливців ніде не було видно, я вирішив стріляти, перший постріл був метрів на 40, не попав... заєць поміняв траекторію і почав бігти вже не на мене а правіше по діагоналі, другий постріл... не попав, заєць побіг ще швидше наближаючись до посадки і я зрозумів, що в мене залишився ще один постріл до того як заєць добіжить. Останній постріл був уже на випередження бо заєць добігав до посадки перпендикулярно до мене, стріляю і заєць робить якесь сальто, кілька акробатичних трюків і застрибує в посадку, не зрозуміло попав чи ні... Я швидко перебігаю на іншу сторону посадки, щоб подивітись чи не вибіже він з іншого боку, немає. Повертаюсь назад і іду шукати сліди і місце де заєць застибнув в посадку. Але нажаль снігу дуже мало і лише місцями, так проходивши навколо посадки майже годину, я не знайшов ні зайця ні слідів ні крові, шкода, мій перший заєць втік. Вдалені було знову чути мисливців і я вирішив іти далі, щоб не заважати їм тут.
Далі я пішов через поля озимини до с Грабарівка на іншій стороні якого по карті було щось схоже на карєр, хотів подивитись. Прейшовши через село і вийшовши з лісу я знову зарядив рушницю і пішов через ріллю, кукурудзу і яри, добрався до карєру, походив кругом, пофотографував і вирішив йти далі.
Далі довелось іти через високу мокру траву і взуття уже промокло, також штани були мокрі по коліна (синоптики обіцяли -2). Вийшовши з трави вирішив відпочити і заодно одягнув сухі носки, вони невдовзі також стали мокрими
Вирішив по траві не йти і пішов через посадку акації, посадка закінчилась, далі ліс і я почав його обходити але почув хрускіт гілок, дуже гучний, трохи злякався (це явно був не заєць) зарядив патрон картечі (ношу з собою 2 на всякий випадок) і почав іти обходячи місце звідки був звук, крім хрускоту побачив як хитаються молоді деревця на початку лісу і почав тихо звідти тікати. Але обходячи те місце побачив через прогалину в високих чагарниках, що там рухається щось біле, мені здалось, що то якийсь вовк або пес, вирішив підійти ближче подивитись і то виявилась косуля, вона чомусь стрибала біля тонких дерев, я подумав, що може то самець точить роги, через високу траву не було нічого видно. Я вирішив підійти ближче і сфотографувати, піднімав фотоапарат вверх над травою і фотографував, але там всеодно нічого не видно.
Почав підходити ближче і коли я був за 20-15 метрів, косуля підстрибнула і втекла в ліс. Підійшовши до того місця я все зрозумів, там був дріт привязаний до дерева і дерево було уже потерте ним, мабуть це була якась петля чи щось таке з браконєрського знаряддя, косуля попала в цю петлю і тому стрибала біля дерева мабуть давно, а коли я підійшов ближче то вона злякалась і їй вдалось вирватись, мабуть вона побігла разом з частиною петлі
Сфотографувавши петлю я пішов шукати руїни старого поселення яке мало б бути десь тут, але знайшов тільки шматок забору і якусь яму. Ноги дуже промокли і я вирішив найближчим шляхом іти до дому. По дорозі пройшов через маленький піщаний карєр, лиса там не було, далі через ліс вийшов знову на поля, повісив фотоапарат на інформаційний щит і сфотографував себе
Через годину я вже був вдома, грів ноги Пройшов тоді близько 15км, в планах було більше, але погода цьому не сприяла. Полюванням дуже задоволений хоч і без здобичі але стріляв в свого першого зайця, бачив лисиць і косулю. Негативу додавали тільки думки про фарщиків які уже заїздили всі поля і про браконєрів які ставлять петлі. Додаю карту з маршрутом, може комусь знадобиться.
Великі фото тут - http://www.ex.ua/83372136
Полювання на зайця. Вінницька обл. Могилів-Подільський р-н
Доброго дня шановні колеги. Хочу розказати про своє перше полювання на зайця, яке проходило в Могилів-Подільському районі Вінницької обл.
Живу я у Вінниці уже давно але родом з с.Юрківці Могилів-Подільського р-ну, там живуть батьки і там я ходив до школи. Село знаходиться в балці вкритій лісами і місцевість дуже гориста і не рівна але на верху кругом є поля, тому місця для полювання на зайця достатньо.
Отже в пятницю я поїхав туди, домовився з керівником районного УТМР про карточку, в суботу зранку поїхав взяв її і почав готуватись до полювання. В суботу навіть довго не міг заснути очікуючи недільного ранку і думаючи про те куди ї як я піду полювати.
Перед тим як їхати подивився прогноз погоди, в якому вказувалось що в суботу має бути сніг а вночі мороз, я тоді подумав, що ця неділя - це якраз ідеальний день для того щоб шукати зайця по сліду. Але сталось так, що як звичайно наші синоптики не вгадали , і тому сніг був тільки вночі і температура була +2, болото було скрізь але здаватись я не збирався.
Отже прокинувся в 7, поїв, зібрався і пішов. Оскільки село розташоване на дні балки і все оточене лісом, то потрапити на поля можливо тільки через ліс і мій будинок знаходиться прямо біля лісу ( від дверей до першої сосни 15м : ) Взагалі під час полювання мені кілька разів доводилось заходити в ліс, бо інших шляхів просто немає, тому перед заходом в ліс я розряджав рушницю і ховав її в чохол. Звичайно це вважається порушенням і якби мене хтось там зустрів то міг би виписати протокол але іншого виходу в мене просто немає, можливо цей закон не досконалий, потрібно щось міняти
До поля потрібно йти завжди вгору через ліс і це трохи втомлює, тому вийшовши з лісу до чагарників перед полем я вирішив відпочити і заодно все перевірити і підготувати
Вийшовши на поле уже з зарядженою рушницею радості не було меж, я не йшов а майже біг по полю, але дещо одразу змусило мене засмутитись... Це сліди від машин прямо посеред поля, стало ясно, що це скоріш за все були фарщики і були вони тут цієї ночі. Загалом фарщиками були обкатні всі поля на яких я тоді проходив (думаю так по всій Україні)
Пройшовши метрів 100 по полю я побачив лиса, він був від мене десь метрів 200 і побачивши почав бігти з поля до лісу перпендикулярно моєму шляху. Я нівіть не намагався його доганяти і стріляти, шансів не було. Але тут одразу я побачив ще одного лиса який був посеред поля і не бачив мене шукаючи там мишей, лис був далеко, спиною до мене біля полоси незібраної кукурудзи і я вирішив підкрастись до нього Підкрадався я повільно, зігнувшись напівприсядки, коли лис підіймав голову - я зупинявся, а коли він починав шукати - я підходив. Так я йшов за лисом аж поки він не дійшов до глибокої ріллі і далі мені йти стало не можливо, болото було глібоченне і я так і не зміг наблизитись до нього хочаб на 100м.
Далі я пішов по кукурудзі своїм запланованим маршрутом, а складав я його по карті з супутника, маршрут в більшості склав для того, щоб не тільки знайти здобич а й для того щоб побувати в цікавих місцях де ще не був. Звичайно я виріс в цій місцевості і багато де бував катаючись на велосипеді чи мотоциклі, але більшість тереторії залишалась не баченою мною. Показував карту батькові і запитував що там знаходиться, він розповідав те що знав зі своїх часів, так я вирішив пройтись по старому саду, карєру і руїнах старого поселення які знайшов на карті.
Отже перейшовши перше поле і посадку я потрапив в молодий сад, там були яблуні на яких рясно висіли яблука, люди їх не встигли зібрати і вони раптово замерзли, так вони і залишились висіти, дуже шкода але з іншого боку буде що їсти зайцям. Після саду було поле а далі старі сади, що вже давно заросли чагарниками, біля цих садів на іншому кінці поля я побачив і почув інших мисливців, вони там виганяли зайців з чагарнику, кричали і свистіли. Я підійшов на край цих старих садів, дістав карту і почав обирати подільший маршрут, мисливці пішли в іншу сторону і тут раптово з саду щось вибігає, метрів 200 від мене, я спочатку подумав, що це собака чи косуля, воно вибігло і сіло, але коли воно почало рухатись я зрозумів, що це величезний заєць. Зрозумівши, що передімною заєць, я кинув карту, підняв рушницю і прицілився, заєць почав бігти прямо на мене, я розгубився і не міг вирішити коли стрліляти і чи стріляти взагалі, можливо цього зайця женуть на якийсь номер. Але коли заєць пробіг уже пів поля і ніхто в нього не стріляв та й мисливців ніде не було видно, я вирішив стріляти, перший постріл був метрів на 40, не попав... заєць поміняв траекторію і почав бігти вже не на мене а правіше по діагоналі, другий постріл... не попав, заєць побіг ще швидше наближаючись до посадки і я зрозумів, що в мене залишився ще один постріл до того як заєць добіжить. Останній постріл був уже на випередження бо заєць добігав до посадки перпендикулярно до мене, стріляю і заєць робить якесь сальто, кілька акробатичних трюків і застрибує в посадку, не зрозуміло попав чи ні... Я швидко перебігаю на іншу сторону посадки, щоб подивітись чи не вибіже він з іншого боку, немає. Повертаюсь назад і іду шукати сліди і місце де заєць застибнув в посадку. Але нажаль снігу дуже мало і лише місцями, так проходивши навколо посадки майже годину, я не знайшов ні зайця ні слідів ні крові, шкода, мій перший заєць втік. Вдалені було знову чути мисливців і я вирішив іти далі, щоб не заважати їм тут.
Далі я пішов через поля озимини до с Грабарівка на іншій стороні якого по карті було щось схоже на карєр, хотів подивитись. Прейшовши через село і вийшовши з лісу я знову зарядив рушницю і пішов через ріллю, кукурудзу і яри, добрався до карєру, походив кругом, пофотографував і вирішив йти далі.
Далі довелось іти через високу мокру траву і взуття уже промокло, також штани були мокрі по коліна (синоптики обіцяли -2). Вийшовши з трави вирішив відпочити і заодно одягнув сухі носки, вони невдовзі також стали мокрими
Вирішив по траві не йти і пішов через посадку акації, посадка закінчилась, далі ліс і я почав його обходити але почув хрускіт гілок, дуже гучний, трохи злякався (це явно був не заєць) зарядив патрон картечі (ношу з собою 2 на всякий випадок) і почав іти обходячи місце звідки був звук, крім хрускоту побачив як хитаються молоді деревця на початку лісу і почав тихо звідти тікати. Але обходячи те місце побачив через прогалину в високих чагарниках, що там рухається щось біле, мені здалось, що то якийсь вовк або пес, вирішив підійти ближче подивитись і то виявилась косуля, вона чомусь стрибала біля тонких дерев, я подумав, що може то самець точить роги, через високу траву не було нічого видно. Я вирішив підійти ближче і сфотографувати, піднімав фотоапарат вверх над травою і фотографував, але там всеодно нічого не видно.
Почав підходити ближче і коли я був за 20-15 метрів, косуля підстрибнула і втекла в ліс. Підійшовши до того місця я все зрозумів, там був дріт привязаний до дерева і дерево було уже потерте ним, мабуть це була якась петля чи щось таке з браконєрського знаряддя, косуля попала в цю петлю і тому стрибала біля дерева мабуть давно, а коли я підійшов ближче то вона злякалась і їй вдалось вирватись, мабуть вона побігла разом з частиною петлі
Сфотографувавши петлю я пішов шукати руїни старого поселення яке мало б бути десь тут, але знайшов тільки шматок забору і якусь яму. Ноги дуже промокли і я вирішив найближчим шляхом іти до дому. По дорозі пройшов через маленький піщаний карєр, лиса там не було, далі через ліс вийшов знову на поля, повісив фотоапарат на інформаційний щит і сфотографував себе
Через годину я вже був вдома, грів ноги Пройшов тоді близько 15км, в планах було більше, але погода цьому не сприяла. Полюванням дуже задоволений хоч і без здобичі але стріляв в свого першого зайця, бачив лисиць і косулю. Негативу додавали тільки думки про фарщиків які уже заїздили всі поля і про браконєрів які ставлять петлі. Додаю карту з маршрутом, може комусь знадобиться.
Великі фото тут - http://www.ex.ua/83372136