Як не крути- вишуканість смаку й пікантність блюд із птиці отримуємо дякуючи жиркові, що під шкірою. А жир, як ми знаємо, з плином часу та контакту з киснем - окислюється)), старіє, гіркне, та й починає віддавати специфічним запашком...В фольге, говорите? Сало добавляли?
Отваривали али нет?
Тому ми усі так полюбляємо дичину приготовану незадовго після полювання.
Але в квітні маємо заначки- значить працюємо із тим, що є. Всяко краще покупної ковбаси)))
У моєму застосуванні фольга- для максимального збереження вологи- м'ясо не пересихає (мені так подобається). Головне при викладанні птиці ніжки орієнтувати всередину, а шийки назовні- так при запіканні менше шансів що фольга прорветься й вийде пара, а заодно з нею пересохне м'ясо.
Всередину кожної тушки кладу пару гілочок зеленої петрушки й кусочок кореня моркви. Натер спеціями- сіль, перець чорний, чуть паприки й базиліку. Хай постоїть в холодильнику годин десять (це такий старий. Свіжий хватає годинки дві-три). Часник до птиці не даю. На жирного голуба сала не даю. На літню (худу) качку й зайця, козу- даю.
Температура духовки- градусів 150+/-. Не печу, а томлю. годину й хвилин п'ятнадцять, двадцять. - до півтори години.
Дичину не варю ніколи, за винятком бульйону з куріпки та голуба. Діти від нього в захваті- то й жінка для них і робить.
Протомлених голубів у фользі діти топчуть- аж гай шумить))).