ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які стосуються підготовки собак мисливських порід до полювання, а також регулювання чисельності деяких видів диких тварин»
(реєстр. № 2232 від 04.10.2019 р.)
У проекті пропонується внести до законів України «Про мисливське господарство та полювання» (далі – Закон), «Про тваринний світ», Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) зміни, відповідно до яких: визначається зміст терміну «підготовка собакмисливських порід до полювання»; із Закону виключаються положення щодо відстрілу та відлову шкідливих тварин (вовків, бродячих собак і котів, сірих ворон та деяких інших); запроваджується адміністративна відповідальність за підготовку собак мисливських порід до полювання забороненими методами тощо. Прийняття проекту, на думку суб’єкта права законодавчої ініціативи, про що зазначено у пояснювальній записці до нього, дозволить, у тому числі, «забезпечити гуманне ставлення до тварин…, привести законодавство України до норм міжнародного екологічного права,… зберегти об'єкти тваринного світу України».
Головне управління, проаналізувавши проект, вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступне.
1. Запропоноване у проекті визначення терміну «підготовка собак мисливських порід до полювання» є занадто перевантаженим, складним до розуміння, у ньому частково дублюються положення чинних норм, що створює внутрішні неузгодженості у проекті. Зокрема, чинне визначення «мисливське собаківництво» також передбачає, у тому числі, й діяльність, «яка пов'язана з підготовкою …до полювання собак мисливських порід», про що йдеться у проекті. У Законі саме із мисливським собаківництвом пов’язуються певні заходи, наприклад, щодо прийняття нормативно-правових актів з питань «мисливського собаківництва», об'єднання у громадські організації мисливців (частина 3 статті 18, стаття 11 Закону). Також у новому терміні дублюються положення, передбачені статтею 34 Закону (у тому числі, й у редакції проекту), яка (стаття), згідно із її назвою, стосується «полювання із собаками мисливських порід, іншими ловчими звірами та птахами». Це положення щодо «натаскування, наганяння, вимуштрування…» мисливських собак, встановлення відповідної території та строківдля цього, а також низки виключень (заборон). Наслідком цього стає суміщення вимог до підготовки собак мисливських порід до полювання як «процесу навчання (дресирування)» і до полювання із собаками мисливських порід, що є предметом регулювання статті 34 Закону, що не є одним і тим. До того ж вважаємо, що процес навчання (дресирування) мисливських собак є більш широким поняттям, що має проходити не лише у строки, «які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства», як це передбачено у цьому визначенні, а також чинною редакцією частини 1 статті 34 Закону. Незрозуміло також, «підготовка собак мисливських порід до полювання» має стосуватись лише дорослих собак безпосередньо перед полюванням, чи цей процес має передбачати більш широкі заходи, наприклад, навчання цуценят відповідних порід для використання їх у майбутньому. Тому, на думку управління, для упередження невизначеності правових норм у цій частині, відповідні процеси мають бути відмежовані чіткіше, а визначення змісту терміну «підготовка собак мисливських порід до полювання» уточнено та скорочено, зокрема, за рахунок відокремлення вимог до такої підготовки у окреме положення Закону.
2. Положення проекту щодо заборони використання домашніх тварин, диких тварин (мисливських тварин, вилучених з природного середовища в установленому законом порядку, розведених в неволі, напіввільних умовах або набутих іншим шляхом, в тому числі незаконно добутих) або (та) рух яких обмежений (ланцюг, мотузка, стриноження тощо)» як живих принад у ході підготовки собак мисливських порід до полювання потребує узгодження із Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Зокрема, відповідно до частини 6 статті 18 останнього «забороняється використання тварин із заподіянням їм страждань як живої приманки при полюванні, вилові та інших формах добування диких тварин».
3. Управління підтримує ідею вилучення із Закону положень щодо «відстрілу і відлову бродячих котів і собак», оскільки ці тварини не відносяться до диких. Відповідні відносини мають регулюватись Законом України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Водночас, звертаємо увагу на те, що виключення із статті 33 Закону положень щодо відстрілу та відлову вовків і лисиць, а також сірих ворон створить певні «пробіли» у Законі у разі виникнення необхідності у цьому, адже регулювання чисельності диких тварин здійснюється у разі, якщо їх чисельність на конкретній території загрожує життю та здоров'ю людей, свійських тварин, завдає значних збитків сільському, лісовому чи мисливському господарству, порушує природний баланс видів, загрожує існуванню інших видів диких тварин (абзац 18 статті 1 Закону).
Незрозуміло з яких причин із статті 34 Закону виключаються положення про долю виявлених в мисливських угіддях собак (в тому числі породистих) без нагляду.
4. Із частині 4 статті 32 Закону України «Про тваринний світ» пропонується виключити слово «шкідливих». Звертаємо увагу на те, що про таких («шкідливих») тварин йдеться також у частині 4 статті 18 останнього. Аналогічне зауваження стосується й абзацу 3 пункту 2 частини 1 статті 20 Закону.
5. У законопроекті пропонується доповнити КУпАП новою статтею 89-1 «Підготовка собак мисливських порід до полювання забороненими методами». З такою пропозицією навряд чи можна погодитись. Така позиція Головного управління обумовлена тим, що такі діяння, як підготовка собак мисливських порід до полювання у вольєрах і (або) в інших спорудах з використанням в якості живої принади домашніх тварин, диких тварин (мисливських тварин, вилучених з природного середовища в установленому законом порядку, розведених в неволі, напіввільних умовах або набутих іншим шляхом, в тому числі незаконно добутих) або (та) рух яких обмежений (ланцюг, мотузка, стриноження тощо) наразі охоплюється частиною першою статті 89 «Жорстоке поводження з тваринами» КУпАП (якщо використання в якості живої принади тварин не призвело до їх каліцтва або смерті) та частиною першою статті 299 «Жорстоке поводження з тваринами» Кримінального кодексу України (якщо жорстоке поводження з тваринами вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також якщо нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів).
До того ж, у випадку прийняття законопроекту у пропонованій редакції, відповідальність осіб, які використовують незаконні методи при підготовці собак мисливських порід до полювання не тільки не стане суворішою, а й буде пом’якшено у тих випадках, коли використання тварин для такої підготовки призвело до їх каліцтва або загибелі, адже наразі такі діяння визнаються кримінально караним злочином. Зокрема, у санкціях статті 299 Кримінального кодексу України передбачені такі альтернативні покарання, як арешт на строк до 6 місяців, обмеження волі на строк до п’яти років та позбавлення волі на строк до 8 років – в залежності від обставин справи та наявності кваліфікуючих обставин. Виходячи з цього, пропонуємо вилучити з проекту запропоновані в ньому доповнення до КУпАП.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
Перший заступник керівника
Головного управління С. О. Гудзинський
Вик.: С. В. Кузнєцова, Т.О. Ругаєва