Взагалі не зовсім так... Українською собака - він, чоловічого роду. Цьому мене навчили ще до виходу вищезазначеного словника. Але зараз вже (як у Англії) - якщо хтось із народу сказав інакше, то вважають, що так воно й буде. А у нас (за царя російського) деякі письменники чомусь собаку називали у жіночому варіанті. То не ображати ж знаного письменника. Тому й кажуть: "СОБА́КА, и, чол. і рідше ж.".
Але тоді у одному документів пишемо одноманітно. І краще - не "рідше". Але словник допускає...