Звернення мисливців України до заступника голови парламентського комітету з екологічної політики.

Тема у розділі 'Різне по полюванню', створена користувачем отрыщъ-безхатченко редукс, 12 сер 2011.

  1. Це Звернення написане і надано для розміщення на сайті "Український сервер мисливця", київським мисливцем Олександром Підгорним.
    Рекомендую форумчанан нашого сайту ознайомитись з Зверненням мисливців України до заступника голови парламентського комітету з екологічної політики Івана Зайця.
    Як на мою думку це Звернення "вбиває" мінімум два зайці:
    - корисне для всіх мисливців як науково-пізнавальна стаття;
    - доносить до ВР України позицію всіх мисливців України.
    Я ставлю свій підпис під цим Зверненням!
    Шановний пане Заєць.
    Звертаються до вас рядові мисливці України. Прочитавши Ваше інтерв'ю на інтернет-сайті “Обозреватель” http://ukr.obozrevatel.com/news/zaets-s ... ratorijna-polyuvannya.htm , складається враження про дуже поверхневий погляд на проблеми мисливського господарства та захисту і збереження тваринного світу.У своєму інтерв'ю, опублікованому на інтернет-сайті “Обозреватель”
    http://ukr.obozrevatel.com/news/zaets-s ... vannya.htm
    Ви висловлюєте підримку ідеї введення мораторію на відкриття полювання.
    Ви стверджуєте: “Рішення Уряду про введення мораторію на відкриття мисливського сезону, ухвалене з мотивів недопущення пожеж в умовах літньої жари, – цілком правильне. Воно також виправдане і цілою низкою інших мотивів, які, на жаль, не зазначені в рішенні КМУ. Зокрема, мотивом захисту та збереження тваринного світу загалом”. Тобто виходить, пане Заєць, що “захист та збереження тваринного світу загалом” Ви вбачаєте через заборону полювання і з Ваших слів виходить, що мисливець — найгірше зло для тваринного світу, яке тільки можна уявити. Однак, наступною своєю тезою, а саме: “Масове знищення зелених насаджень, в тому числі через неконтрольовану забудову лісів, луків, берегів річок та озер до краю звузило життєвий простір для більшості тварин та птахів”, Ви вказуєте на те, що життєвий простір більшості тварин і птахів утискається не зовсім мисливцями.
    Чи не хочете Ви сказати, що саме мисливці масово знищують місця гніздувань птахів, місця нересту риби, місця перебування інших мисливських тварин у лісах та на луках? Припинення тенденції “стрімкого скорочення поголів’я диких тварин та птахів” Ви вбачаєте через “багаторічний мораторій на полювання”, що “може запустити механізми природного регулювання кількості диких тварин та птахів в нових природних умовах”. Спочатку хотілось би зазначити, пане Заєць, що передові Європейські країни у галузі мисливського господарства не тільки не підтримують ідею заборони полювання, а і усіляко
    підтримують його розвиток. У країнах, із широким ведення мисливського господарства, наприклад, кількість ліцензій на відстріл диких парнокопитних перевищує загальну чисельність останніх в Україні. І ”чомусь” чисельність тварин у цих країнах не тільки не падає, а й росте. І все це при набагато менших за площею угіддях.

    А чи аналізували Ви, пане Заєць, хоча б фактори, що впливають на чисельність тварин у природних умовах? Хотілось би донести до Вашого відома, пане Заєць, що існує такий документ, який називається “Про затвердження порядку проведення упорядкування мисливських угідь”, затверджений наказом № 56 від 21.06.2001 Державного Комітету Лісового господарства України, у якому йдеться про те, що мисливські угіддя бонітуються відповідно до природних зон у залежності від кормової бази та захисних якостей угідь.
    Клас бонітету угідь (від 1(найкращий) до 5 (найгірший) ) - категорія цінності угідь для видів мисливських тварин. У залежності від своїх кормових та захисних властивостей типи мисливських угідь мають різне значення для різних видів мисливських тварин. Бонітет визначає можливу продуктивність угідь. Згідно з бонітетом визначають оптимальну чисельність мисливських тварин.

    Так от, пане Заєць, у тому ж документі є цілій розділ “Оцінка впливу різноманітних чинників на стан популяцій мисливської фауни”, що орієнтовно визначає ступінь поточного впливу різноманітних чинників на мисливську фауну (підвищує або знижує клас бонітету, що, відповідно, впливає на оптимальну чисельність). У перекладі на чисельність зниження класу бонітету угідь на одиницю(1,0) знижує оптимальну чисельність мисливських тварин у
    1,5-3 рази в залежності від виду.
    Наприклад для зайця-русака оптимальна чисельність для класу бонітету:
    • 1,0 - 100 особин;
    • 2,0 - 65 особин;
    • 3,0 - 34 особини;
    • 4,0 - 10 особин;
    • 5,0 — 0 особин.
    Згідно зазначеного розділу, чинники, що мають вплив порядку збільшення або зменшення на цілий клас (1,0) або більше:
    • Вплив хижаків: Боротьба з хижаками не ведеться — зниження (погіршення класу) на 1,5 класи.
    • Браконьєрство: Виявлено більше 10 випадків у рік на 1000 га — зниження
    (погіршення класу) на 1 клас;
    • Браконьєрство: Боротьба не ведеться — пониження (погіршення класу) на 3 класи;
    • Формування популяцій диких тварин (за віковою та статевою структурою):
    антропогенний чинник, що призводить до деградації виду: — зниження (погіршення класу) на 1 клас;
    • Решта чинників мають вплив 0,5 класу або менше.
    Як бачите, пане Заєць, набільший і найгрішний вплив на популяцію має не що інше як браконьєрство (пониження класу аж на 3 одиниці(!!!)). Тобто, якщо Ви мали клас 2 — майже найкращий, то якщо боротьба з браконьерством не ведеться, то Ви отримаєте найгірший, тобто 5й з чисельністю “0”.

    А що ж таке браконьерство? Ви зазначаєте: “дуже часто те, що називають
    полюванням, є просто бойнею дикого звіра та птаха, бо на практиці відсутнє будь-яке природне змагання мисливця і звіра”. Таким чином, ви ставите полювання і браконьєрство у один рядок, хоча у Законі України “Про полювання та мисливське господарство” чітко вказано коли закінчується полювання і починається браконьєрство (стаття 20). Проводячи таку аналогію між полюванням та браконьєрством, Ви, пане Заєць, урівнюєте вплив нормального процесу полювання з впливом браконьєрства на числьність мисливських тварин
    і підмінюєте поняття.

    Ви пишете :“сучасний мисливець досить часто використовує високо-технологічну
    зброю з оптичними прицілами, швидкострільними механізмами тощо, чим фактично нівелює до нуля традиційний елемент полювання як такий, зводить шанси тварини на життя до нуля, фактично здійснюючи банальне вбивство. Якщо додати до цього використання сучасної авіатехніки (гвинтокрилів), високопрохідних автомобілів (джипів), швидкісних суден, то картина сучасного полювання в багатьох випадках виглядає елементарним дикунством”. Виходить, пане Заєць, що Ви просто не орієнтуєтеся та видаєте бажане за дійсне: щодо швидкострільних механізмів, то такими, очевидно, є напівавтоматична зброя, але, як відомо, ємність магазинів для патронів обмежена законодавчо усього двома патронами (Стаття 20 базового Закону про полювання), що ставить цю “швидкострільність” у один ряд іх класичними рушницями з двома стволами та двома спусковими гачками. Застосування зброї з магазинами більш, ніж на 2 патрони — браконьерство, а не полювання. Щодо застосування техніки, то зігдно тієї ж Стаття 20, заборонене полювання із транспорту з працюючим
    двигуном. Все, що ви назвали — не полювання і не дикунство, а браконьерство.

    Використання ж зброї з оптичним прицілом загальновизнане у світі та є не засобом полегшення добування, а засобом зниження чисельності підранків. А наскільки швидко можна через неї прицілитись треба судити не з кінофільмів, а один раз спробувати і побачити, що це, видається, не так легко.
    А чи знаєте Ви, пане Заєць, що браконьєр - це навіть не людина зі зброєю? Маса випадків браконьєрства пов'язана із ловлею капканами, петлями, ловчими ямами, застосуванням отруйних та хімічних речовин саме тими людьми, що до полювання не мають жодного відношення. Вони навіть не мають мисливських посвідчень, тобто не є мисливцями навіть номінально, а не те що фактично. Однак, як виходить з Ваших слів, мисливці є наймасовішою категорією людей, що мають відношення до браконьєрства.

    Також, як бачите, якщо не ведеться боротьба з хижаками, то це знижує клас бонітету мисливських угідь на 1,5 одиниці. Пане Заєць, мушу зазначити, що давно пройшли ті часи, коли системи типу жертва-хижак регулювалися природньо. Наразі хижаки настільки адаптувалися до співіснування з людиною, що зниження чисельності тварин, що є кормовою базою хижаків (наприклад, зайців), не впливає зовсім на чисельність останніх (наприклад, лисиць) . Навіть за відсутності зайців, лисиці знайдуть собі корм у вигляді
    сміттєвідходів, мишей та ін. Лисиці, що живуть поряд із мегаполісами, навчилися користуватися плодами діяльності/бездіяльності людини і у разі відсутності регулювання чисельності, остання зростає аж до появи епізоотій (епідемій тварин), які, до речі, зовсім не є безпечними для людини. Усі знають таку дуже небезпечну хворобу як сказ, що поширюється хижаками. Спалахи сказу є результатом перенаселення носіїв хвороби, тобто відсутності
    регулювання чисельності. Деяке регулювання чисельності виникає через спалахи епізоотій та, як наслідок, гибель тварин. Але, пане Заєць, чи потрібно державі, щоб справа доходила до епізоотій та збільшення випадків зараження людини цією смертельною хворобою? Риторичне запитання...

    До речі, полювання на хижих тварин таких як лисиця, вовк вкрай складне. Навіть мисливцям нечасто вдається полювати цих тварин у кількості, необхідній для зниження чисельності популяції. Для прикладу, хотілось би порекомендувати Вам, пане Заєць, спробувати цілеспрямловано хоч побачити у дикій природі хижака, а не те що добути, одразу стане ясно наскільки це складно і не може бути виконано легко будь-ким.

    І ось, пане Заєць, ми підійшли до того, що угіддя потрібно охороняти від браконьєрів (це не мисливці — ще раз хотілось би зазначити) та регулювати чисельність хижаків — як мінімум, не кажучи вже про інші заходи упорядкування мисливських угідь. Хто і як це буде робити?

    Згідно Закону України “Про мисливське господарство та полювання”, цим займається єгерська служба.
    Стаття 29. Єгерська служба
    З метою охорони мисливських угідь користувачі угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на п'ять тисяч гектарів лісових або десять тисяч гектарів польових чи водно-болотних мисливських угідь.
    Тобто, пане Заєць, хтось повинен охороняти мисливські угіддя. Для порівняння
    середній район області — 100 000га, тобто на охорону мисливських угідь області потрібно не менше 10 чол єгерського складу.
    Давайте, пане Заєць, оцінимо у які ж фінансові затрати виливається процес охорони мисливських угідь району.
    • 10 єгерів із заробітною платою 2000 грн на місяць — 20 000,00грн
    • Три автомобілі типу УАЗ, що виїжджають в угіддя на охорону 3 рази на тиждень у середньому (12 разів на місяць) по 50 км. за рейд. Кожний з автомобілів — це 90л (600км по 15л/100км) палива на місяць, 1000грн страхування (ОСЦВ) на рік, технічне обслуговування кожні 6-8тис км через дуже важкі умови роботи, поточний ремонт.
    Тобто на місяць:
    • Паливо: 90лх10,00грн=900,00 грн
    • ОСЦВ: 1000,00грн : 12міс=83,00 грн
    • ТО(кожні 10 місяців — 6тис км): 50,00 грн
    • Поточний ремонт: 100грн (1000,00 грн на 10 місяців)
    УСЬОГО на місяць на 1 автомобіль: 1133,00грн
    Три автомобілі обійдуться, відповідно, 3399,00 грн на місяць. Не кажучи вже про те, що ці автомобілі ще потрібно або придбати, або платити за орендовані.
    Тобто, пане Заєць, тільки на охорону угідь потрібно на 1 місяць 20 000,00 грн + 3399,00грн =23399,00грн або 280 788,00 грн на рік. І ЦЕ ЛИШЕ ОДИН РАЙОН ОБЛАСТІ. Не важко підрахувати скільки буде коштувати охорона та упорядкування угідь у межах України.

    Пане Заєць, як Ви, мабуть, знаєте, мисливці сплачують внески, купують відстрільні картки та ліцензії, виконують трудоучать і саме на ці гроші в угіддях, що не є у користуванні державних мисливських користувачів, проводяться вказані заходи, а також інші зі складу упорядкування. Державні мисливські господарства також заробляють на проведенні полювань (послуги, ліцензії, трофеї). Держава заробляє на продажу бланків ліцензій.
    А теперь уявіть собі, що усі задачі щодо упорядкування мисливських угідь
    залишилися як є (А як же? Угіддя потрібно охороняти? Чисельність хижаків потрібно регулювати якщо держава не хоче збільшувати числьність випадків передачі сказу на людей? Тваринам потрібно допомагати зимувати?), але полювання закрито. Ніхто не платить внески, не ходить на полювання, не споживає послуги, що надавались мисливськими господарствами. За які гроші Ви збираєтесь охороняти угіддя та вести там упорядкування? В Україні налічується майже 500 районів. Це, згідно наведеного вище простого розрахунку, складає 140 млн. грн на рік. І все це — лише охорона, що не включає корми, інші адміністративні витрати, податки на заробітну плату єгерського складу.

    Крім того, пане Заєць, мисливський сезон ще не розпочався, а ще навесні горіли поля та луки, потім вони горіли вже влітку після жнив. Хіба це мисливці підпалюють поля? А багато випадків притягнення до відповідальності “паліїв” Ви можете навести? Замиваються місця гніздування птахів та нересту риби. І це зовісм не залежить від наявності чи відсутності полювання. Багато випадків, пане Заєць, притягнення до відповідальності порушників законодавства у галузі охорони природи можна навести?

    Насамкінець, пане Заєць, Ви підсумовуєте: "Необхідно переглянути саму ідеологію сучасного мисливства. Потрібні жорсткі обмеження на використання видів зброї та інших засобів під час полювання, часові, територіальні та кількісні обмеження для полювання". Ще раз можна би Вас запитати: чи є у Вас аргументоване підтвердження того, що нормальне законне полювання — найсильніший фактор зниження чисельності диких тварин? Може не потрібно перекладати з хворої голови на здорову та звинувачувати у всьому мисливців?

    Хотілось би порекомендувати Вам, пане Заєць, ознайомитись із досвідом ведення
    мисливського господарства Європейських країн, Америки і визначати істинні чинники впливу, а не лише ті, які найлегше усунути через заборону. Яким би чином Ви не обмежували полювання, але якщо Ви не усунете найголовніші істинні чинники, зберегти чисельність диких тварин не вдасться.
    Мисливці України
    .[/quote]
     
  2. Safari
  3. Соловей

    Соловей Новачок

    Прачитал полнастью с вами сагласен.
     
  4. Bulat

    Bulat Мисливець

    Согласен 100%.
     
  5. lukyanovg56

    lukyanovg56 Новачок

    Согдасен и полностью потдерживаю.
     
  6. babur

    babur Мисливець

    Науково обгрунтовано,підтримую.
     
  7. oliver

    oliver Мисливець

    Полностью прочитал, написано грамотно и своевременно. Для зайца будет познавательно.
     
  8. Яковлев В.А.

    Яковлев В.А. S-Moderator Команда форуму

    Пацаны, трошки рано: до выборов еще далеко, чтобы нардепы могли читать, а тем более - воспринимать
     
  9. Сани готовь летом... :)
     
  10. dzi

    dzi Мисливець

    Звернення мисливців України до заступника голови парламентського комітету з екологічної політики Олександра Зайця.

    Такого депутата немає. Є Іван Заєць, який пропонує ввести мораторій на полювання, і повірте мені на слово, в іншому Ви його не переконаєте. Колись прийшлося з ним працювати, коли він очолював Міністерство, ще у ті часи він наполягав на повній забороні полювання та вирубці лісів. Так що звернення до Івана Зайця з даного питання викликає здивування.
     
  11. Яковлев В.А.

    Яковлев В.А. S-Moderator Команда форуму

    О! - Коллега?
    Можно поподробнее (о работе)?
    ПыСы. Он действительно не Александр, а Александрович. И как кружок Костенко любит себя называть - пан Иван, без отчества.
    Справедливости ради надо сказать, что в Министерстве считали, что он себе ничего не воровал.
     
  12. Dzi, вибачте.
    Думаю, цінність цього звернення не тільки і не стільки в тому, кому воно адресоване.
    Воно, на мою думку, розкриває суть, заторкує частково стан сучасного мисливства України, містить конструктивні і зважені пропозиції та висновки...
     
  13. dzi

    dzi Мисливець

    Яковлев В.А. писал:
    О! - Коллега?
    Можно поподробнее (о работе)?



    Мабуть розбагатію, якщо не впізнав. Читай ще раз "Нік"
     
  14. dzi

    dzi Мисливець

    отрыщъ писал:
    Як на мою думку це Звернення "вбиває" мінімум два зайці:
    - корисне для всіх мисливців як науково-пізнавальна стаття;
    - доносить до ВР України позицію всіх мисливців України.
    Я ставлю свій підпис під цим Зверненням!



    Корисне для всіх мисливців це точно, оскільки мало хто уявляє що таке ведення мисливського господарства. А на рахунок "доносить до ВР України позицію всіх мисливців України" тут я категорично не можу погодитись, оскільки Іван Заєць, це ще не вся Верховна Рада, а знаючи його відношення до полювання це взагалі марна справа. Дане звернення необхідно направляти на ім"я Голови Верховної Ради, оскільки пан Іван Заєць його не підтримає. У нього на цю проблему є свій погляд, який він ніколи не змінить.


    отрыщъ писал:
    Воно, на мою думку, розкриває суть, заторкує частково стан сучасного мисливства України, містить конструктивні і зважені пропозиції та висновки...


    На рахунок "містить конструктивні і зважені пропозиції та висновки" також є питання. Треба усвідомити, що утримання на сьогодні мисливських угідь потребує значних коштів, яких на сьогодні за рахунок внесків мисливців не назбирати. Первинні мисливські колективи частково у змозі за рахунок трудоучасті та охорони мисливських угідь на громадських засадах забезпечити мінімальну організацію ведення мисливського господарства, але без коштів (членські внески це сльози) цього також не досягти, потрібні серйозні спонсори. Тому формуючи пропозиції та висновки необхідно запропонувати дієві шляхи вирішення цієї проблеми, а не тільки озвучити проблемні питання, які давно відомі.
     
  15. Яковлев В.А.

    Яковлев В.А. S-Moderator Команда форуму

    Извини, не врубился сразу. Немного смутил язык...
     

Поділитися цією сторінкою