Шість полеглих героїв квітня Переглядів: 4571 мая 2018 0:32Mikel АВТОРСЬКІ СТАТТІ
Майборода Володимир Анатолійович, 9 липня 1967 р.н., м. Мелітополь Запорізька область. Прапорщик, заступник командира взводу розвідки 24 ОМБр. Дитинство пройшло у с-щі Переможне Якимівський район. Одружившись, переїхав до Мелітополя. Навесні 2014 брав участь у діяльності «Самооборони Мелітополя», чергував на блокпостах на кримському та донецькому напрямках. З літа 2015 проходив службу в батальйоні НГУ «Донбас», звільняв Широкине. В жовтні 2016 з побратимами перейшов у 16 ОМПБ 58 ОМБр, воював в Авдіївці, брав участь у блокаді торгівлі з ОРДЛО. З травня 2017 служив у 3-му батальйоні 72 ОМБр, воював в авдіївській промзоні, на шахті «Бутівка». Коли 72-гу вивели на ротацію, перейшов у 24-ту бригаду, щоб бути на фронті. 8 квітня 2018 8 квітня біля с-ща Жованка, що входить до складу смт Зайцеве, перебуваючи у «секреті», група «Мая» помітила ДРГ противника. Командир прийняв рішення розділитися і атакувати нечисленного ворога. Двоє бійців заходили з одного боку, «Май» пішов з іншого, але підірвався на міні. Почувши вибух, противник почав втікати, українські захисники автоматними чергами знищили двох бойовиків (підтверджено противником). Побратими шукали командира до темряви, повернулись наступного дня, але не знайшли. 13 квітня вороги повідомили, що знайшли тіло в стороні від місця вибуху, — Володимир намагався повзти, помер від поранень і втрати крові. 15 квітня загиблого військовослужбовця передали українській стороні на КПВВ «Мар’їнка». Похований у с-щі Переможне. Залишились дружина і доросла донька.
Матус Олександр Васильович, 18 вересня 1981 р.н., м. Лисичанськ Луганська область. Військовослужбовець 53 ОМБр. У 2004 закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка. Майстер спорту з кікбоксингу, неодноразовий чемпіон України з кікбоксингу, призер чемпіонату України з боксу. Загинув 20 квітня 2018 року близько 2:30 вночі поблизу с. Кримське (Новоайдарський район) внаслідок обстрілу з озброєння БМП. Похований у Лисичанську. Залишилась дружина та дві доньки.
Начосний Денис Миколайович, 2 вересня 1986 р.н., с.Маркеєв Чаплинський район Херсонська область. Мешкав у Генічеську. Сержант, заступник командира взводу — командир бойової машини 3-го відділення 1-го взводу 2-ї мотопіхотної роти 34 ОМПБ «Батьківщина» 57 ОМПБр. З лютого 2015 до квітня 2016 проходив службу за мобілізацією, з вересня 2016 підписав контракт. Боронив Райгородку, Бахмут, Авдіївку, з 14.06.2017 ніс службу на блокпосту у Пісках. 08.04.2018 повернувся на передову з відпустки, під час якої одружився. Загинув 12 квітня 2018 близько 18:00 від кулі снайпера поблизу с-ща Піски (Ясинуватський район), рятуючи важкопораненого товариша. Похований на кладовищі с. Червоне (Генічеський район). Залишились батьки, дружина та донька від першого шлюбу.
Перепелиця Сергій Леонідович, 2 липня 1977 р.н., Званівка Бахмутський район Донецька область. Головний сержант роти 46 ОБСП «Донбас-Україна» 54 ОМБр. Закінчив Бахмутський індустріальний технікум. Працював ковалем на Донецькій залізниці. В липні 2016 обраний депутатом Званівської сільради. Наприкінці 2016 пішов на військову службу, в батальйоні — з березня 2017. Воював на Світлодарській дузі, боронив Гладосове і Травневе, звідки родом його мати. Загинув 21 квітня 2018 року під час виїзду на бойове завдання внаслідок підриву машини на міні в районі Світлодарської дуги, ще один боєць дістав бойову травму. Похований у Званівці. Залишились двоє дітей, — доросла донька і син.
Черкун Максим Миколайович, 9 січня 1997 р.н., Кривий Ріг Дніпропетровська область. Сержант, командир протитанково-кулеметного відділення 1-го протитанково-кулеметного взводу 2-ї мотопіхотної роти 34 ОМПБ «Батьківщина» 57 ОМПБр. Мешкав із батьками у с. Кривбас Криворізького району, працював у місцевому ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Скорпіон» в службі охорони (доглядав поля). Захоплювався нумізматикою, був членом пошукової групи Криворізької ГО «Військово-патріотичний клуб «Пошук». Мріяв вступити до авіаційного училища. По закінченні 9 класу рік навчався в автотранспортному коледжі КрНУ за спеціальністю автомеханіка, після чого вступив до вищого професійного училища на ту ж спеціальність. З березня 2016 підписав контракт із ЗСУ. Командував обороною опорного пункту в Пісках. Загинув 16 квітня 2018 року під час мінометного обстрілу с-ща Піски (Ясинуватський район). Похований на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу. Залишилися батьки, в яких Максим був єдиним сином.
Шозда Михайло Іванович, 14 квітня 1968 р.н., м.Львів. Старший сержант, військовослужбовець 24 ОМБр. Навчався в НУ «Львівська політехніка». Проходив військову службу у Чехословаччині, в артилерійських військах. Працював у магазині будматеріалів, був директором СП «ВІСКО». В січні 2017 підписав контракт. Загинув 17 квітня 2018 року від наскрізного вогнепального поранення шиї, під час бойового чергування поблизу окупованого м. Горлівка. Похований на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань № 76. Залишились батьки, брат, сестра, дружина і двоє дітей, — син та донька.
Источник:
https://onpress.info/shist-poleglih-geroyiv-kvitnya-124189?utm_referrer=https://zen.yandex.com