Завтра, всім відправляю товар. Все розфасовано, та готово до відправки.
На початку липня цього року, звернувся до мене один пасічник, з проханням:
- Сім`я зроїлась у мене сьогодні, немає куди поселити, може купиш ? Рій хорошиий - первак.
- Скільки грошей ?
- Та я знаю.... ну хоча б... з тисячу грн.
Приїхав я на вечір, до нього на пасіку. Рій у ящику, рамки українські, не мої.
Глянув я на цей ящик, чую гудуть добре, а що там у ньому - невідомо. Матка є, чи не має, один Бог знає.
- Гаразд, тримай гроші, рій перекину у свій вулик на свої рамки, і ящик тобі підвезу.
Забрав я цей рій додому, і зранку переселив їх у нове житло із липи.
Шукаю матку серед бджіл, а дудки... її не видно, сховали мамочку свою, надійно.
Підставив рамки з вощиною, і закрив вулик... подивлюсь завтра, де їх мамуля.
На другий день дивлюсь, а бджілки за добу відтянули 4 рамки, і ще просять рамок.
Знайшлася і їхня мама з витонченою фігурою, та доволі була жвавою.
І почались у бджілок нове життя, в новій оселі, та на новому місці.
Дні йшли, і я заглянув неділю назад, у їх вулик. Працють добре, медом заливають рамки, і носять пилок.
А де МАМА їх, здивувався я ?
А бджілки яка перебували в ройовому стані, першим ділом несуть мед до себе в хату, щоб було що їм їсти, і МАМІ своїй не давали можливості на яйцекладку.
Загнали матку на саму крайню рамку, і там її тримали, щоб матка не взялась за свою роботу.
А сьогодні я побачив, як вони дружно переносили мед з комірок центральних рамок, в нові рамки, даючи можливість свої мамі, продовжувати св`яту справу - БДЖОЛИННИЙ РІД
P.S. Фото додам, найближчим часом.
-