АЗОВ
ІСТОРІЇ ВІЙСЬКОВИХ
Бійці чимраз частіше діляться спогадами з фронту. За півтора року війни азовцям є що пригадати та розповісти.
СПОГАДИ ХІМІКА:
- Я тоді з побратимами мали відволікати сили ворога на Комінтерново, щоб Кірт зі своєю сотнею міг легко зайти в Широкине.
Ми тоді пішли в розвідку, не спали дві доби. Алькаїда відчув розтяжку. Добре, що він комплекцією не вийшов, вчасно відчув, змогли знешкодити. А вже на третю добу о шостій ранку мали йти у бій. Гал лишився з резервом. Я, як зам Гала, пішов з Жуком керувати його чотою.
Пригадую, місцеві намагалися допомогти українським добровольцям: В Комінтерново один з жителів закликав сховатися, попереджав про небезпеку. А його вбили терористи на наших очах…
Тоді ще медиків не вистачало, тому пацани самі тягали своїх, самі надавали допомогу, як уміли. Коли я отримав поранення гомілки і спини від розриву снаряду ГРАДа, Старий і Алькаїда рятували. Вивозив Білий. Разом зі мною тоді були Жук, Крест та Галич. Галич сміливий він, Няшка. Да, у нього був тоді такий позивний. Пам'ятаю, Няшка «насипе» їм і бігом в хату. "Насипе" і в хату…
А як Кол тягав на собі кулемет та близько тисячі патронів, прикривав цілий фланг, «не розтірявся». Винороб – командир розрахунку СПГ настроївся на дорогу, щоб «танчик» зняти, а згодом, коли відходили, до останнього прикривав кожного бійця. А Крота поранили два рази. Відвезли в лікарню: «Та він там такий скандал влаштував! Не погоджувався лишатися. Казав: «Хочу воювати!». І вже на ранок повернувся на базу до побратимів.
«Коли нас накрило ГРАДами, ніхто не «засцяв». Пішли і надерли їм дупи» - підсумовує Хімік з гордістю.
Газета полку АЗОВ "Чорне Сонце"
#Азов полк_Азов #ЧорнеСонце #військові_історії
ІСТОРІЇ ВІЙСЬКОВИХ
Бійці чимраз частіше діляться спогадами з фронту. За півтора року війни азовцям є що пригадати та розповісти.
СПОГАДИ ХІМІКА:
- Я тоді з побратимами мали відволікати сили ворога на Комінтерново, щоб Кірт зі своєю сотнею міг легко зайти в Широкине.
Ми тоді пішли в розвідку, не спали дві доби. Алькаїда відчув розтяжку. Добре, що він комплекцією не вийшов, вчасно відчув, змогли знешкодити. А вже на третю добу о шостій ранку мали йти у бій. Гал лишився з резервом. Я, як зам Гала, пішов з Жуком керувати його чотою.
Пригадую, місцеві намагалися допомогти українським добровольцям: В Комінтерново один з жителів закликав сховатися, попереджав про небезпеку. А його вбили терористи на наших очах…
Тоді ще медиків не вистачало, тому пацани самі тягали своїх, самі надавали допомогу, як уміли. Коли я отримав поранення гомілки і спини від розриву снаряду ГРАДа, Старий і Алькаїда рятували. Вивозив Білий. Разом зі мною тоді були Жук, Крест та Галич. Галич сміливий він, Няшка. Да, у нього був тоді такий позивний. Пам'ятаю, Няшка «насипе» їм і бігом в хату. "Насипе" і в хату…
А як Кол тягав на собі кулемет та близько тисячі патронів, прикривав цілий фланг, «не розтірявся». Винороб – командир розрахунку СПГ настроївся на дорогу, щоб «танчик» зняти, а згодом, коли відходили, до останнього прикривав кожного бійця. А Крота поранили два рази. Відвезли в лікарню: «Та він там такий скандал влаштував! Не погоджувався лишатися. Казав: «Хочу воювати!». І вже на ранок повернувся на базу до побратимів.
«Коли нас накрило ГРАДами, ніхто не «засцяв». Пішли і надерли їм дупи» - підсумовує Хімік з гордістю.
Газета полку АЗОВ "Чорне Сонце"
#Азов полк_Азов #ЧорнеСонце #військові_історії