Не знаю таким не интерисуюсь
те на що дивляться першочергово і найбільше ціниться - некрученість рушниці, тобто невтручання в роботу механізмів, що в свою чергу свідчить про її якість. Ви ж пропагуєте купити нове ружо і набір надфілів.
З того що пишуть то ціниться "бій"
ту ефемерну річ - бій, візуально не оціниш!
та й нема такого поняття. ось тобі словникове тлумачення, про ружо там не пише:
БІЙ, бо́ю,
ч.
1. Дія за знач.
би́тися 2; бійка.
Після бою кулаками не махають (Укр.. присл.., 1955, 268);
Він бігав, як роздратований півень, що б’є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (Коцюб., II, 1955, 399).
2. Сутичка ворожих військ або військових з’єднань і т. ін.
Щоб хоч трохи скоротити час, вони[рекрути]..
то різні пригоди з життя пригадували, то про давні бої Переказували (Мирний, II, 1954, 118);
Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: "Ми готові йти до бою!" (Л. Укр., I, 1951, 377);
Д о бою звелась богатирська дружина Радянських народів-братів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою німецьких катів! (Бажан, І, 1946, 115).
Смерте́льний (сме́ртний) бій — рішучий, запеклий бій, який завершується смертю кого-пебудь з тих, що б’ються.
У нас всі сподіваються лише смертельного бою, в якому або поляжемо, або переможемо (Коцюб., III, 1956, 285).
◊ Бра́ти з бо́ю (з бо́єм) — здобувати, переборюючи труднощі;
Дава́ти (да́ти) бій кому — рішуче виступати проти кого-небудь.
Гоборідзе.. пішов на нараду червоний, збуджений, з твердим рішенням дати інженеру бій перед усіма (Гур., Життя.., 1954, 26).
3.
перен. Змагання, боротьба за що-небудь.
Злічім, брати, і тих борців за волю, що сей рік в бою правім полягли (Фр., XIII, 1954, 80);
За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (Сос., II, 1958, 168); * Образно.
Сильна уперта натура [І. Франка]..
цілою вийшла з житейського бою (Коцюб., III, 1956, 26).
4.
розм., рідко. Завдавання ударів; покарання.
Бою більше не буде, а.. під арешт саджатимуть (Сл. Гр.).
Би́ти смерте́льним (сме́ртним) бо́єм — бити дуже сильно, жорстоко.
Не раз і не два його[конокрада]
смертним боєм били дядьки (Стельмах, Хліб.., 1959, 513).
5. Дія за знач.
би́ти 5 і звуки, утворювані цією дією.
Годинник скрипнув і почав свій бій (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 27);
"Ура-а!" Брязкіт посуди, бійчарок!.. (Мирний, III, 1954, 262).
6.
збірн. Битий посуд, скло, черепиця і т. ін.
Як в’яжучі матеріали для шлакобетону беруть різні цементи і.. черепичний бій (Колг. енц., І, 1956, 113).
7.
рідко. Забивання худоби.
Та мовчки як іти на плаху, Мов у різницях віл на бій (Греб., I, 1957, 103).
8.
рідко. Спортивне змагання з боротьби, боксу і т. ін.