Покрова Пресв"ятоi Богородицi.

Статус
Закрита.

ZUGAN 79

Слідопит
Вiтаю форумчан зi св"ятом,ми ж бо козаки,а це св"ято покровительки козацтва,i дуже шановане козаками.
 

TOZ-34ER

ветеран форуму
надійна команда
Я кокож приєднуюсь до привітань. І бажаю всім Ні пуха, ні пера!!!!
 

Крук

Мисливець
Вітаю всіх з Великим подвійним святом !
Зі святом Покрова Пресвятої Богородиці, яка як і обіцяла Святим Апостолам, завжди перебуває з нами і буде перебувати до кінця днів ! Ми вважаємо ЇЇ не тільки покровителькою українського війська, але й всієї України. Нехай святиться ім’я її на віки вічні !

У цей знаменний день в Україні традиційно згадують тих, хто боровся за нашу незалежність. 14 жовтня – це день вшанування представників українського війська починаючи з козацької доби та завершуючи періодом, коли діяла Українська повстанська армія. Ми схиляємо голови перед усіма, хто поліг за волю українського народу та висловлюємо їм щиру і безмежну вдячність. Память про святі справи та подвиги героїв вічно житимете у наших серцях!

Ми нація сильних духом, освічених, працьовитих та талановитих людей. Нехай цей фундамент, який був закладений нашими славними предками стане хорошим базисом для розбудови Української держави.

СЛАВА УКРАЇНІ !!!
 

S.V.R.

ветеран форуму
надійна команда
Козаків, Козачок вітаю з КОЗАЦЬКИМ СВЯТОМ. Будьмо!!!
 

S.V.R.

ветеран форуму
надійна команда
Дай Боже - козакам здоров"я. Козацькому роду - нема переводу!
 

Tavelik.58-20

Мисливець
14 жовтня в Україні відзначається одне з найбільших шанованих Православних свят – Покрова Пресвятої Богородиці, в народі його ще називають Третя Пречиста. Цього дня ми з вдячністю і вірою приймаємо заступництво і клопотання за нас перед Богом Пресвятої Діви Марії, згадуємо історичні події далекої Візантійської епохи, з якої походить коріння національного українського свята.


В цей день ми вшановуємо славних українських козаків, покровителькою яких вважається Богородиця. Це свято також і родинне – бо пов’язане з родинними і сімейними цінностями і традиціями, шанобливим ставленням до ідеалів жіночності та материнства. І тому, мабуть, не даремно існує слушна думка і в істориків, і у духовенства — це важливе для нації свято в перспективі віднести до тих, що відзначаються на найвищому державному рівні.

З історичними, релігійними та духовними аспектами свята Покрови Пресвятої Богородиці знайомить нас прес-секретар Київської Патріархії, ігумен Євстратій (Зоря).

— Свято Покрова має древню історію, бо це свято відзначає подію, яка сталася багато сотень років тому – на початку Х століття у Константинополі в часи Візантійської імперії. Тоді вороги оточили місто. У Влахернському храмі, де зберігався омофор – головний покров Богородиці, молилися патріархи, імператор, зібралися багато жителів міста. Всі вони молилися Богові, щоб Він захистив столицю Візантії від ворогів. В цей час блаженний Андрій Юродивий зі своїм учнем побачили у видінні, як від вівтаря вийшла у оточенні багатьох святих Богородиця і свій омофор простерла над тими, хто молився – ніби покрила їх. Це була ознака того, що Діва-Богородиця покриває своїми молитвами і своєю милістю всіх, хто звертається з молитвою до її Сина, Господа нашого Ісуса Христа.

З тих давніх часів, це свято дуже вшановувалося у Київський Русі. Багато храмів було збудовано на його честь. А особливо свято Покрова шанувалося українськими козаками, тому що вони як воїни, що стояли на захисті віри християнської, були постійно в небезпеці. Але покладали свою надію на Бога і молилися до Богородиці, щоб вона захищала їх, покривала своїм покровом і визволяла від несподіваної смерті. Саме тому в усі козацькі часи головний храм в центрі січі був на честь Покрова Пресвятої Богородиці – свято вважалося престольним для козаків. Звідси виник і особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці – козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свій покров, свій омофор над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди.

В це свято ми згадуємо про ті незліченні милості, які давав нам Господь протягом історії по молитвах Пресвятої Богородиці, бо головні українські святині посвячені на її честь. Згадаємо, перший кам`яний храм Богородиці Десятинної, Собор Святої Софії, який, хоч і названий на честь премудрості Божої, але престольне свято цього храму святкувалося саме на День Різдва Богородиці. Це і Києво-Печерська і Почаївська Лаври, освячені на честь Успення Богородиці. Ці святині нагадують нам про те, що Діва Марія є заступницею і хоронителькою всіх, хто звертається до неї в молитвах і покриває їх своїм покровом.

Також це свято пов’язане і з народними традиціями, бо вважалося, що саме до цього свята потрібно було звершувати весілля. І ті дівчата, які бажали вийти заміж, але їх до Покрови ніхто не брав, на свято особливо ревно молилися до Богородиці: “Покрова, Покрівонько, покрий мою голівоньку хоч ганчіркою, аби не лишитися дівкою”.

— Сьогодні однією з суттєвих проблем у суспільстві є проблема сім`ї. Виникла вона тому, що молоді люди, які беруть шлюб, часто не мають твердої духовної опори.

— Сучасний шлюб часто залишається без міцного фундаменту, бо у школі, у родині дуже мало або й взагалі не дається знань про духовні основи, традиції і звичаї українського народу – те, що передавалося з покоління до покоління, від батьків до дітей, як через науку, так і через особистий життєвий приклад. Нажаль, сьогодні традиції шлюбної вірності, взаємної поваги і любові не виховуються у молоді належним чином. Згадаємо, що в давній українській родині звертання до батьків було тільки “на Ви”. Це свідчило про особливу повагу до старших, сприяло міцності родини. І хоча в давні часи економічні достатки були значно менші, ніж тепер, і люди жили в гірших умовах, сім`ї були значно більшими і міцнішими. Зараз рідко де в якій сім`ї знайдеться двоє дітей, а то і першу дитину народжувати не дуже поспішають – відкладають на більш пізній “сприятливий” час. Проте, в традиційній українській родині менше трьох дітей не було, а то – чотири і п`ять, і більше. І вистачало сил виховувати їх добрими людьми і ставити на ноги.

Свято Покрова має і виховний аспект. Воно нагадує нам про необхідність відроджувати духовні основи міцної християнської сім`ї, про те, що людей – чоловіка і жінку з`єднує Сам Господь. Як сказано у Священному Писанні: “що Бог з’єднав, людина нехай не розлучає”. Господь повелів першим людям Адаму і Єві виконувати Його заповідь плодитися і розмножуватися, наповнювати землю. А зараз, нажаль, чоловіки й жінки частіше сходяться і живуть разом не для того, щоб народжувати і виховувати дітей, а задля задоволення своїх бажань, своїх егоїстичних потягів. Так не повинно бути.

В цей день ми вшановуємо Божу Матір, як Приснодіву і ту, що народила Сина Божого і Сина Людського. Тож нехай це велике православне свято – свято Покрова Пресвятої Богородиці нагадає нам про справжню радість материнства, про повагу до жінки, про давні українські християнські традиції і звичаї подружнього життя. Тому що без духовного відродження української родини, неможливо відродити націю в цілому. Побудувати міцну державу можна тільки на міцному духовному фундаменті.

Зі святом вас, дорогі українці!
 
Статус
Закрита.
Зверху