Питання по ТОЗ 63. Шат стволів

ПэГэСник

Мисливець
Да, согласен, но и с завода оно полностью не прилегает. У меня соприкосновение получилось процентов 80, на 10000 выстрелов хватит)) поэтому сплю спокойно , сильно не волнуюсь))).
Так тема не про эмоции))
Так себе, гутарим)
 

Ohotnik47

Слідопит
Вирівнюємо наварений метал надфілем,дотримуючись паралельності поверхонь.
Потім вставляєм рамку в колодку і примкнувши стволи дивимось, чи за кусує рамка гаки, якщо ні то знову підпилюємо надфілем.
Як досягли того, що рамка чепляє гаки - далі працюємо по копоті.
Закопчуємо свічкою рамку в місцях наварювання,вставляємо, виймаємо,шліфуємо.
І так до тих пір,поки рамка , під легкими ударами мідного молоточка ,не буде заходити на гаки до положення ключа затвора зо 5мм від потрібного ( тобто по середині хвостовика колодки).
Після цього підгонку продовжують,але вже без використання надфіля, а застосовують наждачний папір 500/ 800/ 1000 одиниць зерн.,поклавши його в один шар на рівний , шліфофаний брусок металу ( я використовую шліф.поковки для ножів) і змащуючи його маслом.
Досягнути потрібно результату - коли для закриття зброї,ключ треба доводити до середини з зусиллям,з часом рамка і гаки притруться ідеально, ключ буде ходити легше і шату не буде довго.
Якщо ж потрібна заміна шарнірної вісі - це свідчить, що рушницю довели до більш складного ремонту.
 

Ohotnik47

Слідопит
Ще один момент - у деяких рушницях рамка хромована, перед наваркою хром потрібно зшліфувати.
 
  • Like
Reactions: kef

север

ветеран форуму
надійна команда
Вирівнюємо наварений метал надфілем,дотримуючись паралельності поверхонь.
Потім вставляєм рамку в колодку і примкнувши стволи дивимось, чи за кусує рамка гаки, якщо ні то знову підпилюємо надфілем.
Як досягли того, що рамка чепляє гаки - далі працюємо по копоті.
Закопчуємо свічкою рамку в місцях наварювання,вставляємо, виймаємо,шліфуємо.
І так до тих пір,поки рамка , під легкими ударами мідного молоточка ,не буде заходити на гаки до положення ключа затвора зо 5мм від потрібного ( тобто по середині хвостовика колодки).
Після цього підгонку продовжують,але вже без використання надфіля, а застосовують наждачний папір 500/ 800/ 1000 одиниць зерн.,поклавши його в один шар на рівний , шліфофаний брусок металу ( я використовую шліф.поковки для ножів) і змащуючи його маслом.
Досягнути потрібно результату - коли для закриття зброї,ключ треба доводити до середини з зусиллям,з часом рамка і гаки притруться ідеально, ключ буде ходити легше і шату не буде довго.
Якщо ж потрібна заміна шарнірної вісі - це свідчить, що рушницю довели до більш складного ремонту.
Именно подобным образом устранялся шат на моем ружье. Повторюсь: 11 (!) лет, в условиях интенсивной охоты, оно прослужило верой и правдой. Шата не было!
Кстати, когда я покупал свое ружье, у него уже был шат. Небольшой, но был. Естественно, это меня несколько смущало. На телефонную консультацию старый Мастер мне сказал: смотри, чтобы стволы были в норме, а с шатом мы разберемся, это- не проблема. Он не ошибся.
 

Dedushka

Снайпер
Вирівнюємо наварений метал надфілем,дотримуючись паралельності поверхонь.
Потім вставляєм рамку в колодку і примкнувши стволи дивимось, чи за кусує рамка гаки, якщо ні то знову підпилюємо надфілем.
Як досягли того, що рамка чепляє гаки - далі працюємо по копоті.
Закопчуємо свічкою рамку в місцях наварювання,вставляємо, виймаємо,шліфуємо.
І так до тих пір,поки рамка , під легкими ударами мідного молоточка ,не буде заходити на гаки до положення ключа затвора зо 5мм від потрібного ( тобто по середині хвостовика колодки).
Після цього підгонку продовжують,але вже без використання надфіля, а застосовують наждачний папір 500/ 800/ 1000 одиниць зерн.,поклавши його в один шар на рівний , шліфофаний брусок металу ( я використовую шліф.поковки для ножів) і змащуючи його маслом.
Досягнути потрібно результату - коли для закриття зброї,ключ треба доводити до середини з зусиллям,з часом рамка і гаки притруться ідеально, ключ буде ходити легше і шату не буде довго.
Якщо ж потрібна заміна шарнірної вісі - це свідчить, що рушницю довели до більш складного ремонту.
Хороший совет. И более доступный для охотника. Спасибо! Многим это пригодиться.
 

Dedushka

Снайпер
Вирівнюємо наварений метал надфілем,дотримуючись паралельності поверхонь.
Потім вставляєм рамку в колодку і примкнувши стволи дивимось, чи за кусує рамка гаки, якщо ні то знову підпилюємо надфілем.
Як досягли того, що рамка чепляє гаки - далі працюємо по копоті.
Закопчуємо свічкою рамку в місцях наварювання,вставляємо, виймаємо,шліфуємо.
І так до тих пір,поки рамка , під легкими ударами мідного молоточка ,не буде заходити на гаки до положення ключа затвора зо 5мм від потрібного ( тобто по середині хвостовика колодки).
Після цього підгонку продовжують,але вже без використання надфіля, а застосовують наждачний папір 500/ 800/ 1000 одиниць зерн.,поклавши його в один шар на рівний , шліфофаний брусок металу ( я використовую шліф.поковки для ножів) і змащуючи його маслом.
Досягнути потрібно результату - коли для закриття зброї,ключ треба доводити до середини з зусиллям,з часом рамка і гаки притруться ідеально, ключ буде ходити легше і шату не буде довго.
Якщо ж потрібна заміна шарнірної вісі - це свідчить, що рушницю довели до більш складного ремонту.
А если наваривать на рамку полуавтоматом не сплошную полоску а точечки ( чешуей). Пробовали?
 

север

ветеран форуму
надійна команда
А если наваривать на рамку полуавтоматом не сплошную полоску а точечки ( чешуей). Пробовали?
Будет действовать тоже, но сплошная наварка- долговечнее 100%. Самое главное- притереть сопрягающиеся поверхности максимально точно.
Стабильность зазоров и натягов сопрягающихся поверхностей зависит от их шероховатости: при наличии зазора между трущимися поверхностями в первую очередь изнашиваются микронеровности на них. Чем больше высота этих микронеровностей, тем интенсивнее происходит первичный износ и тем в большей степени изменяется зазор между трущимися поверхностями.
 
Останнє редагування:

Dedushka

Снайпер
Вирівнюємо наварений метал надфілем,дотримуючись паралельності поверхонь.
Потім вставляєм рамку в колодку і примкнувши стволи дивимось, чи за кусує рамка гаки, якщо ні то знову підпилюємо надфілем.
Як досягли того, що рамка чепляє гаки - далі працюємо по копоті.
Закопчуємо свічкою рамку в місцях наварювання,вставляємо, виймаємо,шліфуємо.
І так до тих пір,поки рамка , під легкими ударами мідного молоточка ,не буде заходити на гаки до положення ключа затвора зо 5мм від потрібного ( тобто по середині хвостовика колодки).
Після цього підгонку продовжують,але вже без використання надфіля, а застосовують наждачний папір 500/ 800/ 1000 одиниць зерн.,поклавши його в один шар на рівний , шліфофаний брусок металу ( я використовую шліф.поковки для ножів) і змащуючи його маслом.
Досягнути потрібно результату - коли для закриття зброї,ключ треба доводити до середини з зусиллям,з часом рамка і гаки притруться ідеально, ключ буде ходити легше і шату не буде довго.
Якщо ж потрібна заміна шарнірної вісі - це свідчить, що рушницю довели до більш складного ремонту.
И еще один вопрос. Последовательность разборки ружья допустим как ИЖ 58 как у моего знакомого с наличием шата , для снятия запорной планки? Боевые пружины при этом тоже снимаются? Если можно, поподробнее. Лично я ружья не разбирал, не было необходимости. Поэтому не в курсе. Так и мой знакомый охотник ружья не ремонтировал.
 

Ohotnik47

Слідопит
Ааа, а я то думал - цементирована. От глупый, оказывается - хромирована. Угу.
Ні, не цементована.Надфіль пиляє без зусиль.
Колись по молодості теж думав, що потрібно , щоб рамка була тверда - товариш напаював метал з поршньового кільця мото. - так приходилось шліфувати алмазними дисками на бор.маш., бо надфіль не брав.
 

Ohotnik47

Слідопит
Щоб дістати рамку з 58, потрібно зняти нижню личину з спусками, відкрутивши для цього гвинти які кріплять її до колодки і хвостовика ( за запобіжником). Зняти механізм запобіжника, потім викрути гвинт ключа затвору, викрутити пробку пружини власне рамки ( робити це краще в якійсь коробці накривши стрейч.плівкою - бо пружина може відправитись в політ по майстерні), вибити мет.виколоткою діам.3мм вісь яка з'єднує ключ і рамку , після чого рамку можна вийняти.
 

Dedushka

Снайпер
Щоб дістати рамку з 58, потрібно зняти нижню личину з спусками, відкрутивши для цього гвинти які кріплять її до колодки і хвостовика ( за запобіжником). Зняти механізм запобіжника, потім викрути гвинт ключа затвору, викрутити пробку пружини власне рамки ( робити це краще в якійсь коробці накривши стрейч.плівкою - бо пружина може відправитись в політ по майстерні), вибити мет.виколоткою діам.3мм вісь яка з'єднує ключ і рамку , після чого рамку можна вийняти.
Спасибо.
 

стрелок60

Слідопит
Позволю ответить на на вопросы .
Как оприделить диаметр требуемой оси-подставляете что то до исчезновения шата.Измеряете толщину микрометром,умножаете на 2 и дабавляете к диаметру старой оси.Развертки-у меня их с 7,8 до 8,3 с шагом 0,05.
Ось с У 8А .Вопрос. Как Вы думаете при такой твердости оси что выработается ось или крюки?Поетому металл на оси должен быть мягче или такой же как ось.Ось я поменяю 3 раза крюки никогда.
Бойки бьют ниже-стволы не положены на подушки.Посмотрите на свет-есть зазоры.
Лерки метчики.Совершенно верно .Лерка режет наружную резьбу.Метчик внутреннюю.Речь шла вообще о инструменте.Дюймовые ружейные я нашел только в штатах.
Сварка полуавтомаиом.Я пользуюсь аргонно-дуговой сваркой- качественней и красивее.
И еще: Такая работа по ремонту должна приносить радость.Этим нужно жить.Для качественного ремонта сначала необходимо знать как это работает,как должно работать для чего каждая загогулина и будет счастье.Оговорюсь что денег даже на пожить заработать не получится.
Недавно было Лебо Курали,вернее трубы с распаянными планками.Слесарям наверное больше в голову ничего не пришло как просверлить через планки дырки(отверстиями это тяжело назвать) и заклепать алюминиевыми заклепками.Разобрал ,спаял,получил удовольствие и я и клиент.
Почему распаялись?Бойтесь гидрооксида натрия.После оксидировки он медленно но уверенно кушает припой изнутри.Хотите задать вопрос-лучьше в ЛС.
 

север

ветеран форуму
надійна команда
Недавно было Лебо Курали,вернее трубы с распаянными планками.Слесарям наверное больше в голову ничего не пришло как просверлить через планки дырки(отверстиями это тяжело назвать) и заклепать алюминиевыми заклепками.
Дешево и зло. Но в условиях тайги и необитаемого острова- применимо. Там надо выживать. Не до эстетики.
 
Зверху