Натураліст
Новачок
Знайшов у батька запас димного пороху...Ось сижу і думаю, про його плюси та мінуси.Може хто досвітчений по цьому питанню є, а то якось не знаю чи заряджати чи не треба портити полювання...Підскажіть.
Димний порох
- Автор теми Натураліст
- Дата створення
ЛЕШШИЙ
Мисливець
Годность дымного пороха определяют очень просто. Берут 3-4 порошинки, кладут на кусок картона или на другой плохо воспламеняемый предмет и поджигают их спичкой. Хороший порох дает энергичную вспышку с ярким пламенем и сизо-белым дымом. Плохой порох обычно не загорается или тлеет и вспышки не дает. Это получается из-за подмачивания пороха, вследствие чего из него выщелачивается селитра, обеспечивающая горение пороха. Если взять пару гранул такого пороха и раздавить на твердой поверхности, то под увеличительным стеклом можно будет увидеть белые вкрапления. Такой порох к употреблению непригоден. Чтоб раздавить хороший порох нужно приложить больше усилий, и белых вкраплений в нем нет.
Выстрел дымарем более громкий и протяжный, дыма и искр больше. Если сравнивать с импортными бездымными, то у них более хлесткий выстрел. Желательно стрелять в ветряную (но не против ветра) погоду, чтоб дым рассеялся. Ну или 1-й выстрел бездымным, а 2-й дымным, а то целиться плохо через дым. Дымарь заряжайте в металлические гильзы, пластиковые расплавятся. Проникающая сила при стрельбе дымарем хорошая.
Зарядите несколько патронов и отстреляйте, а то Вам сейчас насоветуют, а Вы даже не решитесь попробовать.
Выстрел дымарем более громкий и протяжный, дыма и искр больше. Если сравнивать с импортными бездымными, то у них более хлесткий выстрел. Желательно стрелять в ветряную (но не против ветра) погоду, чтоб дым рассеялся. Ну или 1-й выстрел бездымным, а 2-й дымным, а то целиться плохо через дым. Дымарь заряжайте в металлические гильзы, пластиковые расплавятся. Проникающая сила при стрельбе дымарем хорошая.
Зарядите несколько патронов и отстреляйте, а то Вам сейчас насоветуют, а Вы даже не решитесь попробовать.
ulven
Мисливець
Дещо не погоджусь. Я б порадив взяти більше гранул - стільки, скільки влізе на краєчок чайної ложечки, щоб була маленька гірка (приблизно 20 гранул, хоча це залежить від марки зернистості пороху). І всипати саме на горючий предмет який висітиме над негорячим! Пояснюю. Наприклад: на, скажімо, шмат кахельної плитки, на асфальт, та навіть на землю в дворі поставити паралельно на відстані один від одного 3-4 см. два олівці, два цвяхи, чи будь-що, а на них поставити звичайний аркуш із зошита чи аркуш офісного паперу А4 (тільки не глянцевий, а звичайний та дешевий) - тобто щось таке, що порівняно легко займається. Головне, щоб цей аркуш не торкався негорючого предмету, а нависав над ним. Порох висипати на папір саме гіркою. Підпалювати сірником. Якісний порох на відкритому повітрі повинен зайнятись не одразу, а так, наче пройшла якась секунда (то в закритому об'ємі він згорає відносно миттєво). Далі порох має дати, як уже писалось ЛЕШШИМ, енергійний спалах та дим. Але, як би не було дивним, дійсно якісний порох не повинен при такій кількості запалити чи пропалити папір. Якщо після згоряння пороху у папері зробився "прогар", то із селітрою вже не все гаразд. Якщо не прогар, а темна пляма, на якій видніються маленькі світлі кульки, які шиплять і сприяють появі прогару або тлінню чи займанню паперу - такий порох вже можна використати лише для петард чи взривпакетів, бо про якісне полювання із ним можна забути. Тут уже проблема частіше із вугіллям, рідше із сіркою. Треба уважно роздивитись темний слід, що залишиться на папері. Значна частина пороху, при згорянню на повітрі перетворюється на тверді сполуки, а не на гази(менше - при згорянні у патроні і стволі, хоча також дофіга...). Вони можуть збиратись у кульки різного розміру біло-сірого кольору. Вони мають на аркуші залишити під собою помітні потемніння, але не прогоряння.ЛЕШШИЙ;207952 сказав(ла):
Ще одне, вже згадував, що від сірника загоряється порох не одразу, а через якусь секунду. А якщо для того, щоб порох зайнявся, довелось цим сірником порухати гірку, то навіть якщо і загориться після такого, але в патрони його споряджати я б уже не радив. Можна спробувати висушити (але не у духовці чи на плиті!!!), але це не 100% успіху, бо проблема може бути вже не у волозі.
З приводу роздушування гранул пороху та огляду на предмет виділення селітри - згоден повністю із ЛЕШШИМ: якщо селітра відділяється від суміші, то горіння буде, але нерівномірне і потребуватиме сильнішого імпульсу, а нагару буде як ніколи багато. Якщо надто легко гранули кришаться - є ризик, що при спорядженні патрону гранули покришаться на так звану порохову мякоть. Це також не є добре. Але, якщо натискаєш на них, і чуєш хрумкіт і кришиться він не на порошок, а на маленькі гранули - це дуже добра ознака - це ще добрий порох.
Хоча, якось мав справу із так званим мінним порохом (також димним). Гранули крупні, при натисканні кришились із хрумкотом на мілкіші гранули, але усередині було видно селітру навіть без лупи. В рушницю я такий би нізащо не засипав, але дубовий пеньок розлетівся так, як і ми-малолєтки із ще бурною фантазією того не очікували... Але це так. До слова.
Але, з цього всього, порадив би Вам як і ЛЕШШИЙ - кілька патронів спорядіть та й шмальніть для проби (але до полювання, а не під час). Якщо не занадто сильно перебільшите його навіску та не заб'єте кулею не для Ваших звужень - Ви точно не постраждаєте. В самому гіршому випадку просто буде не постріл, а гарний, іскристий, голосистий ПШИК. Головне пару гранул під центробій підкладіть. Щоб імпульсу для запалювання вистачило.
ЛЕШШИЙ, не ображайтесь, я не Вас коментую, а лише доповнюю, як самому легше. З пов. ulven
Натураліст
Новачок
дякую.буду пробувати...
Натураліст
Новачок
дякую
ulven
Мисливець
Та, певно, вже ніде не купите. Хіба хтось погодиться Вам продати із власної заначки.
А от чого не актуально? Не розумію. Якщо ціна буде адекватна, то певно кожен купить про-запас: хай буде, їсти не просить - а от в скрутну хвилину виручити може. Тим більше, що справді порох невмирущий (за нормальних умов зберігання) та не такий капризний, як бездимний. Кожен торгаш би в перший день з 10 банок би продав. Але, можу й помилятись.. Може це лише у нас тут старші мисливці за ним тужать?
А от чого не актуально? Не розумію. Якщо ціна буде адекватна, то певно кожен купить про-запас: хай буде, їсти не просить - а от в скрутну хвилину виручити може. Тим більше, що справді порох невмирущий (за нормальних умов зберігання) та не такий капризний, як бездимний. Кожен торгаш би в перший день з 10 банок би продав. Але, можу й помилятись.. Може це лише у нас тут старші мисливці за ним тужать?
Натураліст
Новачок
Я сам з селища під Полтавою, то у нас не тільки старі а і молоді тужать за любим порохом...Не зважаючи чи то димний чи ні, чомусь створили дефіцит.Ні звісно є ті які можуть без проблем купувати без ліку набої...А от мені чомусь подобається ще і сам процес зарядки)
В останній час якось у багатьох нас (мисливців) з'явилась ностальгія: хтось міняє пятизарядки на куркові двостволки, хтось змінює гардероб, деякі навіть почали сурми мисливські шукати.
У всьому цьому прикро те, що в біганині за прибутком, ніхто не оцінює потреби ринку, споживачів.
А шкода...
У всьому цьому прикро те, що в біганині за прибутком, ніхто не оцінює потреби ринку, споживачів.
А шкода...
Навіяло спогади про мисливську естетику (не етику).
Згадав фразу одного чоловіка з Канади (десь є на сусідньому форумі):
" А настоящий охотник - он совсем другой. Его на крутые номера никто не ставит, и в жопу не целуют, вот тут мол Евгений Иванович зверь обязательно пройти должен. Настоящий охотник он существо скромное. Он и без водки и шурмы обойдётся. Старая верная пропахшая дымком курточка, да потёртые застиранные штанишки. Лоснящийся патронташ и рюкзачок с фляжечкой. Дружелюбная улыбка. И мечты до небес. И сны до обалдения. Когда душу щемит. Охота брат, охота. В дальнюю стороночку, нести свою двустволочку. Ни пуха, вам, ни пера, дорогие братья охотники!".
Якось так (з порохом теж саме).
Згадав фразу одного чоловіка з Канади (десь є на сусідньому форумі):
" А настоящий охотник - он совсем другой. Его на крутые номера никто не ставит, и в жопу не целуют, вот тут мол Евгений Иванович зверь обязательно пройти должен. Настоящий охотник он существо скромное. Он и без водки и шурмы обойдётся. Старая верная пропахшая дымком курточка, да потёртые застиранные штанишки. Лоснящийся патронташ и рюкзачок с фляжечкой. Дружелюбная улыбка. И мечты до небес. И сны до обалдения. Когда душу щемит. Охота брат, охота. В дальнюю стороночку, нести свою двустволочку. Ни пуха, вам, ни пера, дорогие братья охотники!".
Якось так (з порохом теж саме).
автор :http://www.knor.ca
Натураліст
Новачок
Повністю підтримую сказане кадетом і лєшим.я теж такої думки.
.