typict
Мисливець
Привіт усім.
Розказую про одне з самих цікавих моїх полювань.
Вирішив їхати на каскад ставків які проходять коло с.Пултівці Вінницький р-н. Знайшов самий перший автобус в ту сторону - це Вінниця-Потоки на 4:55 ранку.
Отже зібрався, закинув їжу на ранок в пароварку і ліг спати. Вирішив що прокинусь в 4:00 і не буду їсти а одразу все візьму і піду, а поснідаю вже на першому ставку чекаючи на качок.
Отже я на автовокзалі, вже 4:55 автобуса немає, починаю нервувати, іду до диспетчера, нічого не знає... Вже приїхав наступний автобус Вінниця-Шаргород на 5:10, вирішив їхати на ньому. Їду.. темно.., думаю - "мабуть поки доїдем вже буде світліше". В автобусі нікого немає крім водія який ще трохи спить (проїзд 10грн).
Отже нарешті доїхали, вийшов на першій зупинці в Пултівцях, скрізь темно, тілки машини на трасі деколи проїжджаючи підсвічують фарами. Іду до місця де стежка від траси веде до ставка, але знайти стежку в темноті важко. Якось намацую стежку і сходжу з траси, там ще темніше, підсвічую телефоном, але кругом ніч. Мабуть їхати першим автобусом була
погана ідея :-( , можна було виїжджати в 5:30 - це якраз би був нормальний час. Але я вже тут і вирішую почекати щоб трохи розвиднілось, бо куда іти зовсім не видно. Заряджаю рушницю стою чекаю ранку Потім вирішив, що пора вже поїсти, бо просто стояти в темноті зовсім не цікаво. Поки я поїв, то стало вже світліше і очі звикли до темноти, можу розгледіти
стежку, вирішую іти.
Добрався до ставка, вирішую сховатись під кущами і чекати на качок, сиджу, чекаю, навколо поки ще дуже темно, на небі видно зірки, тиша. Тільки деколи в ставку плескається риба і буває пролітає якась пташка. Через пів години сидіння в кущах почув як надімною пролетіло щось велике, але побачити не встиг.. Посидівши ще трохи, вирішив іти оглянути ставок, уже ранок, майже зійшло сонце, все видно. Ставок маленький, нічого цікавого там не знайов, вирішив іти далі.
Почав повертатись назад, перейшов трасу, спустився в яр і пішов по чагарниках шукати початок ставків. Щоб добратись до ставка довелось перелазити по деревах через річку, проліз через очерет і передімною відкрилось плесо ставка, звідти одразу почали тікати різні чайки, лелеки і інша живність, я все намагався роздивитись чи не сховались серед них качки які вирішили втекти за компанію, але качок не було.
Ставків тут багато вони ідуть підряд розділені між собою вузькою дорогою, підходячи до кожного става я намагався ховатись за кущі і очерет, щоб жителі ставків не тікали раніше ніж я їх помічу і ідентифікую. Майже на кожному ставу були різні чайки, лелеки і качки які були близько до очерету і одразу тікали туди. Крім качок мене цікавили лиски, які звичайно ж
одразу пірнали і виниряли вже в іншому місці не даючи мені змогу прицілитись.
Пройшовши кілька ставків і поганявши лисок я йшов далі по дорозі між ставами, і тут невідомо звідки зліва від мене піднімається зграя качок і летять прямо на мене, я встиг зробити 3 постріли але промазав (мабуть треба все таки піти потренуватись на тарілках). Іду далі, проходжу останній з серії маленьких ставків (далі ідуть кільки великих і довгих) і помічаю лиску посеред води, вона одразу пірнає, як завжди іду далі, але пройшовши став бачу, що далі не пройду і повертаюсь помічаю ще одну лиску близько до берега, яка не помітила мене. Підкрадаюсь за очеретом, цілюсь, стріляю, попав, але вона не здається і помало тікає до очерету, стріляю ще раз на всякий випадок, вроді все. Далі обходжу очерет, виходжу на чисте місце, роздягаюсь і лізу в воду шукати здобич, але дойшовши до того місця не можу її знайти, бачу пірїну на воді а лиски немає. Так я пролазив десь пів години там, виломав ділянку 5 на 5 метрів в очереті але так нічого не знайшов, засмучений одягнувся і пішов далі. Незнаю де могла дітись та лиска, може її якийсь хижий птах вкрав поки я обходив очерет... Інших варіантів в мене немає.
Отже іду далі, закінчився каскад маленьких ставків, далі іде великий довгий став, але як виявилось через відсутність дощів він дуже помілкішав і береги зовсім голі, очерет залишився
далеко від води і на ставу є тільки чайки і цаплі. Іду по потрісканому засохлому дну ставка, пейзаж незвичайний і цікавий.
Далі іде ще один довгий став, води тут уже більше, і незвичайтий рельєф, я іду по стежці, зліва від мене став а зправа річка чи канал, і так на протязі кілометра, далі перейшов через цей канал
маленкьм мостом і пішов далі. Далі нічого цікавого, качок немає, зустрічав тільки кількох рибалок. Потім я дойшов до дуже великого ставу біля села Лисянка, відпочив, пройшовся по його лівому березі і вирішив не обходити його а повертатись назад вздовж ставків тільки по правому березі (сюди я йшов по лівому).
Зійшов в низовину біля ставка і йшов по високій траві, і тут бачу, щось вибігає передімною метрів за 20, подумав що це заєць, але придивився і виявилось що це лисиця, вона прямувала з сторони села в сторону ставу. Стріляю, попав (всі патрони в мене №3 в контейнері) але лис тікає, стріляю ще раз, вроді забіг в кущі і зупинився, я збираю гільзи і біжу до нього, він ще живий збирається тікати, стріляю ще раз, готовий. Записую лиса в відстрілку і матроску і думаю що робити з ним далі... На вигляд лис не великий але коли я його підняв то зрозумів, що він досить
важкий. Оскільки до траси мені ще повертатись кілометрів 10 і при цьому нести лиса, та й дерти шкуру в зйомній квартирі якось не дуже хотілось, вирішую донести його до найближчого села і комусь віддати. Іду, несу, лис стає все важчий і важчий. По дорозі зустрів кілька рибалок, ніхто не хотів забирати лиса, несу далі, і аж в кінці одого села все таки віддав його якомусь діду пастуху, думаю він знає що з ним робити.
Отже йти стало легше, іду далі, повертаюсь тим самим шляхом тільки по іншому берегу.
По дорозі нічого цікавого, доходжу до каскаду маленьких ставків біля с. Пултівці, і тут вже помітив трохи живності, знов розганяю лисок які одразу пірнають і на першому ж ставку помічаю якихось великих "качок" як виявилось то були баклани (баклан великий). Починаю полювання на бакланів, але чи то я не попадав чи то вони такі міцні, одразу було не ясно, я йшов за ними і зганяв їх з одного ставка на наступний і ось на одному з ставків вони сидять вже на воді і їдять, я підкрадаюсь очеретом, вже зовсім близько і тут один з них виниряє прямо під берегом, помічає мене і починає тікати злітаючи, з близька він здається величезним, здалеку вони мені здавались за розмірами як качки. Отже він починає тікати, я стріляю, він не падає, стріляю знов попадаю точно, він починає сідати на воду, всі інші баклани тікають одразу на наступні ставки.
Отже баклан на середині ставу, починаю обходити шукаючи звідки буде ближче заходити в воду а він як виявилось зовсім не збирається здаватись, плаває від мене і деколи навіть пірнає
виниряючи десь далеко. Я вирішую що потрібно його добивати а потім лише заходити в воду, починаю підкрадатись за очеретами так щоб баклан не побачив де я. Так я підкрадався десь хвилин 20 і все таки знайшов момент щоб вистрілити, я вистрілив, він одразу пірнув, здається попав, бо він більше не рухався. Отже роздагаюсь і іду, так як я не знав яка там глібина то рушницю не брав. Підходжу до баклана а він живий, починає тікати і пірати, я починаю за ним ганятись по ставу, так я ганявся за ним хвилин 15 поки він не втомився пірнати і нарешті я його зловив і потягнув на берег.
Записав баклана, одягнувся і вирішив піти ще провірити ставок з іншої сторони траси з якого я починав полювання, прийшов туди, там нічого цікавого, розібрав рушницю, склав в чохол
і пішов на зупинку чекати автобуса.
Велика карта тут - http://fs103.www.ex.ua/get/196671986/полювання.jpg
Десь через 30хв я вже був вдома, знайшов в інтернеті рецепт як готувати баклана, мій був великий, десь кілограма 3.
Отже поділюсь рецептом: головне потрібно зняти шкіру, відрізати зад, витягнути всі нутрощі і добре його проварити, воду зляти і можна тушити чи жарити, як завгодно. Я його затушив,
на смак вийшло нічим не гірше ніч качка, зате більше в 3 рази.
Один неприємний момент - це коли знімати шкіру і витягувати нутроіщі - запах жахливий, в квартирі смерділо ще 2-3 години ) Але саме мясо смачне і зовсім без зайвих запахів.
Також є відео про це полювання:
Розказую про одне з самих цікавих моїх полювань.
Вирішив їхати на каскад ставків які проходять коло с.Пултівці Вінницький р-н. Знайшов самий перший автобус в ту сторону - це Вінниця-Потоки на 4:55 ранку.
Отже зібрався, закинув їжу на ранок в пароварку і ліг спати. Вирішив що прокинусь в 4:00 і не буду їсти а одразу все візьму і піду, а поснідаю вже на першому ставку чекаючи на качок.
Отже я на автовокзалі, вже 4:55 автобуса немає, починаю нервувати, іду до диспетчера, нічого не знає... Вже приїхав наступний автобус Вінниця-Шаргород на 5:10, вирішив їхати на ньому. Їду.. темно.., думаю - "мабуть поки доїдем вже буде світліше". В автобусі нікого немає крім водія який ще трохи спить (проїзд 10грн).
Отже нарешті доїхали, вийшов на першій зупинці в Пултівцях, скрізь темно, тілки машини на трасі деколи проїжджаючи підсвічують фарами. Іду до місця де стежка від траси веде до ставка, але знайти стежку в темноті важко. Якось намацую стежку і сходжу з траси, там ще темніше, підсвічую телефоном, але кругом ніч. Мабуть їхати першим автобусом була
погана ідея :-( , можна було виїжджати в 5:30 - це якраз би був нормальний час. Але я вже тут і вирішую почекати щоб трохи розвиднілось, бо куда іти зовсім не видно. Заряджаю рушницю стою чекаю ранку Потім вирішив, що пора вже поїсти, бо просто стояти в темноті зовсім не цікаво. Поки я поїв, то стало вже світліше і очі звикли до темноти, можу розгледіти
стежку, вирішую іти.
Добрався до ставка, вирішую сховатись під кущами і чекати на качок, сиджу, чекаю, навколо поки ще дуже темно, на небі видно зірки, тиша. Тільки деколи в ставку плескається риба і буває пролітає якась пташка. Через пів години сидіння в кущах почув як надімною пролетіло щось велике, але побачити не встиг.. Посидівши ще трохи, вирішив іти оглянути ставок, уже ранок, майже зійшло сонце, все видно. Ставок маленький, нічого цікавого там не знайов, вирішив іти далі.
Почав повертатись назад, перейшов трасу, спустився в яр і пішов по чагарниках шукати початок ставків. Щоб добратись до ставка довелось перелазити по деревах через річку, проліз через очерет і передімною відкрилось плесо ставка, звідти одразу почали тікати різні чайки, лелеки і інша живність, я все намагався роздивитись чи не сховались серед них качки які вирішили втекти за компанію, але качок не було.
Ставків тут багато вони ідуть підряд розділені між собою вузькою дорогою, підходячи до кожного става я намагався ховатись за кущі і очерет, щоб жителі ставків не тікали раніше ніж я їх помічу і ідентифікую. Майже на кожному ставу були різні чайки, лелеки і качки які були близько до очерету і одразу тікали туди. Крім качок мене цікавили лиски, які звичайно ж
одразу пірнали і виниряли вже в іншому місці не даючи мені змогу прицілитись.
Пройшовши кілька ставків і поганявши лисок я йшов далі по дорозі між ставами, і тут невідомо звідки зліва від мене піднімається зграя качок і летять прямо на мене, я встиг зробити 3 постріли але промазав (мабуть треба все таки піти потренуватись на тарілках). Іду далі, проходжу останній з серії маленьких ставків (далі ідуть кільки великих і довгих) і помічаю лиску посеред води, вона одразу пірнає, як завжди іду далі, але пройшовши став бачу, що далі не пройду і повертаюсь помічаю ще одну лиску близько до берега, яка не помітила мене. Підкрадаюсь за очеретом, цілюсь, стріляю, попав, але вона не здається і помало тікає до очерету, стріляю ще раз на всякий випадок, вроді все. Далі обходжу очерет, виходжу на чисте місце, роздягаюсь і лізу в воду шукати здобич, але дойшовши до того місця не можу її знайти, бачу пірїну на воді а лиски немає. Так я пролазив десь пів години там, виломав ділянку 5 на 5 метрів в очереті але так нічого не знайшов, засмучений одягнувся і пішов далі. Незнаю де могла дітись та лиска, може її якийсь хижий птах вкрав поки я обходив очерет... Інших варіантів в мене немає.
Отже іду далі, закінчився каскад маленьких ставків, далі іде великий довгий став, але як виявилось через відсутність дощів він дуже помілкішав і береги зовсім голі, очерет залишився
далеко від води і на ставу є тільки чайки і цаплі. Іду по потрісканому засохлому дну ставка, пейзаж незвичайний і цікавий.
Далі іде ще один довгий став, води тут уже більше, і незвичайтий рельєф, я іду по стежці, зліва від мене став а зправа річка чи канал, і так на протязі кілометра, далі перейшов через цей канал
маленкьм мостом і пішов далі. Далі нічого цікавого, качок немає, зустрічав тільки кількох рибалок. Потім я дойшов до дуже великого ставу біля села Лисянка, відпочив, пройшовся по його лівому березі і вирішив не обходити його а повертатись назад вздовж ставків тільки по правому березі (сюди я йшов по лівому).
Зійшов в низовину біля ставка і йшов по високій траві, і тут бачу, щось вибігає передімною метрів за 20, подумав що це заєць, але придивився і виявилось що це лисиця, вона прямувала з сторони села в сторону ставу. Стріляю, попав (всі патрони в мене №3 в контейнері) але лис тікає, стріляю ще раз, вроді забіг в кущі і зупинився, я збираю гільзи і біжу до нього, він ще живий збирається тікати, стріляю ще раз, готовий. Записую лиса в відстрілку і матроску і думаю що робити з ним далі... На вигляд лис не великий але коли я його підняв то зрозумів, що він досить
важкий. Оскільки до траси мені ще повертатись кілометрів 10 і при цьому нести лиса, та й дерти шкуру в зйомній квартирі якось не дуже хотілось, вирішую донести його до найближчого села і комусь віддати. Іду, несу, лис стає все важчий і важчий. По дорозі зустрів кілька рибалок, ніхто не хотів забирати лиса, несу далі, і аж в кінці одого села все таки віддав його якомусь діду пастуху, думаю він знає що з ним робити.
Отже йти стало легше, іду далі, повертаюсь тим самим шляхом тільки по іншому берегу.
По дорозі нічого цікавого, доходжу до каскаду маленьких ставків біля с. Пултівці, і тут вже помітив трохи живності, знов розганяю лисок які одразу пірнають і на першому ж ставку помічаю якихось великих "качок" як виявилось то були баклани (баклан великий). Починаю полювання на бакланів, але чи то я не попадав чи то вони такі міцні, одразу було не ясно, я йшов за ними і зганяв їх з одного ставка на наступний і ось на одному з ставків вони сидять вже на воді і їдять, я підкрадаюсь очеретом, вже зовсім близько і тут один з них виниряє прямо під берегом, помічає мене і починає тікати злітаючи, з близька він здається величезним, здалеку вони мені здавались за розмірами як качки. Отже він починає тікати, я стріляю, він не падає, стріляю знов попадаю точно, він починає сідати на воду, всі інші баклани тікають одразу на наступні ставки.
Отже баклан на середині ставу, починаю обходити шукаючи звідки буде ближче заходити в воду а він як виявилось зовсім не збирається здаватись, плаває від мене і деколи навіть пірнає
виниряючи десь далеко. Я вирішую що потрібно його добивати а потім лише заходити в воду, починаю підкрадатись за очеретами так щоб баклан не побачив де я. Так я підкрадався десь хвилин 20 і все таки знайшов момент щоб вистрілити, я вистрілив, він одразу пірнув, здається попав, бо він більше не рухався. Отже роздагаюсь і іду, так як я не знав яка там глібина то рушницю не брав. Підходжу до баклана а він живий, починає тікати і пірати, я починаю за ним ганятись по ставу, так я ганявся за ним хвилин 15 поки він не втомився пірнати і нарешті я його зловив і потягнув на берег.
Записав баклана, одягнувся і вирішив піти ще провірити ставок з іншої сторони траси з якого я починав полювання, прийшов туди, там нічого цікавого, розібрав рушницю, склав в чохол
і пішов на зупинку чекати автобуса.
Велика карта тут - http://fs103.www.ex.ua/get/196671986/полювання.jpg
Десь через 30хв я вже був вдома, знайшов в інтернеті рецепт як готувати баклана, мій був великий, десь кілограма 3.
Отже поділюсь рецептом: головне потрібно зняти шкіру, відрізати зад, витягнути всі нутрощі і добре його проварити, воду зляти і можна тушити чи жарити, як завгодно. Я його затушив,
на смак вийшло нічим не гірше ніч качка, зате більше в 3 рази.
Один неприємний момент - це коли знімати шкіру і витягувати нутроіщі - запах жахливий, в квартирі смерділо ще 2-3 години ) Але саме мясо смачне і зовсім без зайвих запахів.
Також є відео про це полювання: